DOI: https://doi.org/10.33989/2524-2474.2019.74.196679

СУТЬ ПОРІВНЯЛЬНОЇ ПЕДАГОГІКИ ЯК НАУКИ В АМЕРИКАНСЬКІЙ ПЕДАГОГІЧНІЙ ДУМЦІ

V. FAZAN

Анотація


У статті розкрито суть порівняльної педагогіки як науки, яка існує в американській педагогічній думці, з’ясовано її провідні категорії, а саме: предмет, об’єкт, завдання, методи, підходи  і функції. Установлено, що предметом компаративістики американські фахівці вважають освітні системи різних країн, а об’єктом – стан і основні тенденції розвитку освіти в сучасному світі. До основних завдань порівняльної педагогіки компаративісти відносять: визначення спільних рис, подібностей і відмінностей між різними освітніми системами; виявлення чинників, які впливають на розвиток освітніх систем; планування і прогнозування освіти в різних країнах.

Зокрема, з’ясовано, що компаративістика є наукою міждисциплінарною й використовує як загальнонаукові методи (теоретичні та експериментально-емпіричні), так і методи суміжних з нею наук (порівняльний, описовий, історичний, статистичний, структурний тощо). Доведено, що методологічну основу компаративістських досліджень складають такі підходи: цивілізаційний, антропологічний, синхронний та діахронічний. Вивчення науково- педагогічних праць свідчить, що вчені виділяють такі функції порівняльної педагогіки, як: пояснювальну, прогностичну, теоретичну, практичну, міжнародно-інтеграційну.

На підставі науково-педагогічної літератури вивчено методологію організації порівняльно- педагогічних досліджень відомими американськими компаративістами, а саме: А. Андерсоном, Дж. Бірідеєм, М. Екштейном, І. Кенделом, Г. Ноєм.

Установлено, що методологічне вчення І. Кендела складається з чотирьох етапів, а саме: ідентифікація проблеми; пояснення та інтерпретація; порівняльний аналіз; формулювання принципу та розвитку філософії освіти.

З’ясовано, що метод, запропонований Дж. Бірідеєм, складається з двох частин: країнознавчої та порівняльної.

Доведено, що структура порівняльно-педагогічного дослідження Г. Ноя і М. Екштейна передбачає наступні кроки: ідентифікація проблеми, яка й зумовлює відповідні дані; формулювання попередніх гіпотез у вигляді судження щодо взаємозв’язків між двома або більшою кількістю змінних величин; визначення понять і показників, таких як «відкритість» в освіті;  вибір об’єктів для дослідження; збір даних; опрацювання даних; залучення результатів для перевірки правильності гіпотез і формулювання теорії, яка зробить судження правильними та точними.

Представлено триступеневий процес організації порівняльного дослідження Арнольда Андерсона, а саме: визначення моделей взаємозв’язків між різними аспектами освітніх систем; розробка типології систем, дослідження особливостей різних освітніх систем; виявлення взаємозв’язків між освітніми, соціологічними, економічними та деякими іншими чинниками.


Ключові слова


порівняльна педагогіка; суть; провідні категорії; педагогічна думка; наука

Повний текст:

PDF

Посилання


Anderson, C. A. (1969). Methodology of Comparative Education. In M. A. Eckstein & H. J. Noah (Eds.), Scientific Investigations in Comparative Education (pp. 24-43). London: Macmillan.

Bereday, G. (1964). Comparative method in education. New York.

Bereday, G. F. (1957). Some Discussion of Methods in Comparative Education. Comparative Education Review, 1(1), 13-15.

Bereday, G. Z. F. (1967). Reflections on Comparative Methodology in Education, 1964-1966. Comparative Education, 3(3), 169-287.

Kapranova, V. A. (2004). Sravnitel’naja pedagogika. Shkola i obrazovanie za rubezhom. [Comparative education. School and education abroad]. Minsk: Novoe znanie [in Russian].

Kazamias, A. M. (2007). History, Science and Comparative Education: a Study in Methodology. International Review of Education,

, (3/4), 383-398.

Kelly Gail P., Philip G. Altbach, & Robert F. Arnove. (1982). Trends in comparative education: a critical analysis. In Comparative education (pp. 505-533). New York: Macmillan.

Noah, H. J. (1986). The Use and Abuse of Comparative Education. In New Approaches to Comparative Education (pp. 156-157).

Chicago: University of Chicago Press.

Noah, H. J., & Eckstein Max A. (1969). Toward a science of comparative education. New York.

Wolhuter, C. C., O’Sullivan, M. O., Anderson, E., Wood, L., Karras, K. G., Mihova, M., Torres, A., Anangisye, W. A. L., Maarman, R. F., AlHarthi, H. & Thonghew, S. (2011). Students’ expectations of and motivations for studying comparative education: A comparative study across nine countries in North America, Europe, Asia, Africa and Latin America. Educational Research, 2(8), 1341-1355.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.