Педагогічні науки

Порівняльний аналіз інструментів гейміфікації для покращення засвоєння навчального контенту в умовах CLIL-орієнтованого навчання англійської мови

2025-12-04T19:18:02+02:00

У сучасну цифрову епоху інтеграція елементів гейміфікації в підході навчання іноземної мови через зміст фахових дисциплін (Content and Language Integrated Learning (CLIL)) є надзвичайно важливою для підвищення мотивації та ефективності навчання студентів англійській мові як іноземній. Метою цього дослідження було порівняльне виявлення впливу трьох популярних платформ – Kahoot, Genially та Quizizz – на засвоєння навчального матеріалу та досвід студентів вищого навчального закладу. Для цього застосовано квазіекспериментальний змішаний дизайн: 53 учасники були розподілені на три групи, кожна з яких працювала з однією із платформ. Збір даних здійснювався за допомогою тестів на засвоєння змісту, опитувальників сприйняття, фокус-групових інтерв’ю та структурованих спостережень в навчальній аудиторії. Кількісний аналіз методом одновимірного дисперсійного аналізу (ANOVA) виявив статистично значущу різницю в результатах запам’ятовування між групами (F(2,50)=5,67, p=.005, η² =.115). За результатами пост-hoc тесту Тьюкі, користувачі Quizizz досягли найвищого середнього показника (M = 85,6; SD = 5,9), що значуще перевищує Genially (M = 78,2; SD = 7,4; p = .004). Результати Kahoot (M = 82,5; SD = 6,2) виявилися проміжними й не відрізнялися статистично від Quizizz (p = .210). Якісний аналіз показав, що Quizizz завдяки можливості самостійно регулювати темп роботи та отримувати миттєвий зворотний зв’язок знижує тривожність, сприяє розвитку автономності та глибшому рефлексивному навчанню. Kahoot створює високу короткострокову мотивацію через змагання та лідерборд, але іноді навантажує когнітивні ресурси під тиском часу. Genially відзначається насиченими мультимедійними матеріалами, що підвищують початкове залучення, проте вимагає додаткового виконання вправ на відтворення інформації для закріплення знань. Практична значущість отриманих результатів полягає в тому, що викладачі та розробники навчальних програм можуть використовувати ці висновки для обґрунтованого вибору або комбінування гейміфікованих інструментів у CLIL-курси, враховуючи цілі навчання, потреби студентів і вимоги до інфраструктури. Практична цінність цього дослідження полягає в тому, що його результати можуть бути використані викладачами англійської мови професійного спрямування, розробниками навчальних програм і освітніми технологами як науково обґрунтовані орієнтири для вибору та інтеграції гейміфікованих інструментів з метою підвищення ефективності запам’ятовування навчального контенту в університетських мовних курсах, що реалізуються за підходом CLIL.

Впровадження елементів методології Scrum в освітньому процесі в Україні: нові горизонти для розвитку комунікативних компетентностей

2025-12-05T12:29:37+02:00

В умовах цифровізації та розвитку технологій сучасні здобувачі покоління Z, які звикли до онлайн-навчання та цифрових гаджетів, потребують інноваційних підходів і сприятливого середовища для саморозвитку. Щоб ефективно навчати це покоління, викладачі мають акцентувати увагу на розвиток комунікаційних навичок, критичного мислення, креативності та інших важливих компетентностей. Дослідження мало на меті перевірити ефективність використання елементів гнучкої методології Scrum як інструменту розвитку комунікативних навичок у здобувачів через інтеграцію міждисциплінарного підходу. При проведенні дослідження були використані методи: теоретичного узагальнення і порівняння (розгляд суті та характеристика відмінностей між гнучкими методами), аналізу (анкетування, самоаналіз учасників кейсу), статистичний метод (зведення та групування даних для виявлення відсотку задоволеності учасників), синтезу (поєднання різних типів інформації). У результаті дослідження проаналізовано наукові праці українських та іноземних авторів щодо варіантів використання методології Scrum. Описано етапи практичного використання елементів гнучкої методології Scrum в освітньому процесі, обґрунтовано кожен із запропонованих етапів. Наведено статистику відповідей проведеного анкетування здобувачів другого та четвертого курсів для розуміння ефективності роботи в командах протягом міждисциплінарного практичного заняття. Проведено педагогічний експеримент із використанням елементів методології Scrum для розвитку комунікативних компетентностей здобувачів, що дало можливість здобувачам четвертого курсу оцінити свої професійні навички для майбутньої професії, а другокурсникам – провести самоаналіз рівня компетентності та зрозуміти напрямки для самовдосконалення. Експеримент сприяв формуванню ключових навичок спілкування й саморозвитку. Розроблено авторами алгоритм використання елементів методології Scrum у міждисциплінарних практичних заняттях. Продемонстровано результати емпіричного дослідження розвитку комунікативних компетентностей здобувачів із застосуванням трьох діагностичних інструментів. Практичною цінністю дослідження стало можливість запровадження його результатів у освітньому процесі при розробці навчальних дисциплін для різних курсів здобувачів вищої освіти.

Використання цифрових мікроскопів для вивчення фізичних явищ: нові можливості для шкільного навчання

2025-12-05T12:42:43+02:00

Сучасний освітній процес вимагає впровадження новітніх технологій, які сприяють кращому розумінню складних наукових концепцій. Використання цифрових мікроскопів відкриває перспективи для розвитку практичних навичок, покращує аналітичне мислення учнів та підтримує інтеграцію фізичних явищ із реальним світом. Дане дослідження присвячене аналізу можливостей використання цифрових мікроскопів у викладанні фізики в школі. Було проведено серію досліджень, спрямованих на визначення залежності швидкості хаотичного руху частинок від в’язкості середовища. Використання програмного забезпечення для аналізу відеозаписів дозволило встановити, що зі зменшенням концентрації молока швидкість частинок зростає, що узгоджується з моделлю Стокса-Ейнштейна. Окрім експериментальної частини, було проведено анкетування серед учнів і вчителів для оцінки ефективності використання цифрових мікроскопів у навчальному процесі. Результати показали, що 85 % учнів вважають, що цифрові мікроскопи зробили вивчення фізики більш цікавим, а 78 % зазначили, що спостереження мікроскопічних явищ сприяло глибшому розумінню теоретичного матеріалу. Аналіз академічних досягнень учнів засвідчив підвищення рівня знань і покращення успішності в порівнянні з традиційними методами викладання. Отримані результати підтверджують доцільність інтеграції цифрових мікроскопів у навчальні програми з фізики, особливо в рамках STEM-освіти. Запропоновано розробити методичні рекомендації щодо впровадження цифрової мікроскопії у шкільний курс фізики. Отримані результати дослідження можуть бути використані вчителями фізики загальноосвітніх навчальних закладів для підвищення ефективності викладання, розробниками освітніх програм для інтеграції цифрової мікроскопії у шкільний курс фізики, а також у STEM-центрах та наукових гуртках для формування практичних дослідницьких навичок учнів.

Підготовка майбутніх учителів фізичної культури до інклюзивного навчання в закладах загальної середньої освіти

2025-12-05T12:55:05+02:00

Актуальність теми зумовлена зростанням суспільного запиту на інклюзивну освіту, наявністю відповідного законодавчого підґрунтя та динамічними змінами в освітній системі. Мета дослідження полягала в розробці, науковому обґрунтуванні та експериментальному підтвердженні ефективності авторської моделі підготовки майбутніх фахівців фізичної культури до роботи в умовах інклюзії. Для досягнення мети дослідження було застосовано комплекс теоретичних методів: аналіз та синтез фахової літератури, зокрема з: корекційної та спеціальної педагогіки, методики фізичного виховання, педагогіки вищої школи тощо; логічний та системний аналіз; порівняння; класифікація; моделювання. До емпіричних методів належали: педагогічне спостереження, анкетування, педагогічний експеримент. Проведенням експерименту підтверджено ефективність авторської моделі підготовки майбутніх учителів фізичної культури до інклюзивного навчання у синергетичній єдності трьох блоків: концептуальноцільового, операційно-змістового та контрольно-результативного і педагогічних умов: формування позитивної мотивації до професійної діяльності та психолого-педагогічна підтримка студентів; розробка та впровадження спеціально орієнтованого змісту навчання, що вимагає інтеграцію в освітній процес професійно-орієнтованих дисциплін, зокрема «Спеціальна педагогіка у фізичному вихованні» та «Інклюзивне фізичне виховання школярів»; розвиток практичних навичок через виробничу педагогічну практику. Упровадження моделі дало такі кількісні результати: в експериментальній групі спостерігався значний приріст студентів із високим (+12,5 %) та достатнім (+25,7 %) рівнями готовності, тоді як кількість здобувачів із середнім (-6,6 %) і низьким (-32 %) рівнями суттєво зменшилася. Це значно перевищує показники контрольної групи, де зростання високого та достатнього рівнів становило лише 4,3 % та 16,6 % відповідно, а зниження середнього та низького – 2,2 % та 23,1 %. Розроблені навчально-методичні матеріали та наукові засади можуть бути використані науково-педагогічними працівниками закладів вищої освіти для підготовки майбутніх учителів фізичної культури до роботи в умовах інклюзії.

Інтеграція платформ цифрового управління в підготовку вчителів: практика студентів

2025-12-05T13:04:57+02:00

Широке впровадження цифрових освітніх платформ у вищій школі створює умови для модернізації освітнього процесу, підвищення його інтерактивності та індивідуалізації, що набуває особливої значущості у формуванні цифрової компетентності студентів-філологів як необхідної складової їхньої професійної підготовки. Метою дослідження був аналіз результатів моніторингу централізованих освітніх платформам New Knowledge та Eddy студентами-філологів під час педагогічної практики через їхню взаємодію з учителями та учнями середніх шкіл. Методологія включала структуровану оцінку функціональності, зручності використання, безпеки та інших критеріїв платформи за допомогою анкети та тестової програми, участь в яких брали учителі, студенти, учні (усього 134 особи). Результати опитування дозволили зіставити оцінювання освітніх платформ управління New Knowledge та Eddy різними групами користувачів – учителями, учнями шкіл та студентами університету. Найсуттєвіші розбіжності було виявлено в оцінках навчальних та комунікативних можливостей платформ цифрового управління навчальними закладами: для платформи New Knowledge відхилення між оцінками вчителів з одного боку та учнів і студентів – з другого, становило 1,6 балів, водночас для Eddy – 1,3 бали, що пояснюється бажанням учнів шкіл та студентів університету мати сучасне освітнє середовище з різноманітними каналами зворотного зв’язку. Критерії надійності та зручності користування системою управління навчанням (СУН) було визнано пріоритетними для вчителів: технічні можливості платформи New Knowledge, включаючи ремонтоздатність та портативність, була оцінена учителями, учнями шкіл та студентами університету в межах 3,4 та 4,2 балів відповідно. Надійність платформи Eddy була оцінена вчителями значно вище – 4,5 балами. Оскільки Україна переходить до централізованого управління середньою освітою, відгуки вчителів та учнів щодо конкретних платформ управління допоможуть визначити оптимальні рішення для управління навчальним процесом.

Застосування діагностичних компетентнісно орієнтованих завдань як засіб подолання освітніх втрат майбутніх учителів географії

2025-12-05T13:13:46+02:00

Актуальною є проблема виникнення та подолання освітніх втрат майбутніх вчителів географії у закладах вищої освіти України за умов сучасних викликів: наслідків пандемії COVID-19, військових дій та воєнного стану. Метою дослідження було теоретичне обґрунтування методичних засад застосування діагностичних компетентнісно орієнтованих завдань як засобу мінімізації освітніх втрат здобувачів на основі емпіричного дослідження. У дослідженні застосовано методи аналізу, синтезу та систематизування при опрацюванні джерельної бази. Задля з’ясування причин виникнення освітніх втрат, визначення їх обсягу і змісту використовувались методи тестування, педагогічного спостереження та бесіди. Здійснено систематизування термінів «освітні втрати», «навчальні прогалини», «навчальні розриви» як педагогічних категорій; проаналізовано причини виникнення освітніх втрат, масштаб і тривалість їхнього впливу, способи їх подолання. Обґрунтували поетапний алгоритм корегування освітніх втрат, необхідність використання цифрових засобів навчання, схарактеризували позитивні й негативні наслідки застосування штучного інтелекту задля подолання освітніх втрат здобувачів. У роботі визначено сутність діагностичних компетентнісно орієнтованих завдань, проведенню дослідження обсягу і змісту освітніх втрат на основі їх застосування, наведено приклади авторських діагностичних завдань з дисципліни «Методика навчання географії», розроблено графічну схему процесу усвідомлення та корекції освітніх втрат за допомогою цих завдань. Результатом дослідження авторів стала розроблена методична модель оцінювання й подолання освітніх втрат, яка має прикладне значення і може бути використана викладачами закладів освіти.