Педагогічні науки

Формування лідерських якостей студентів засобами арттерапії

2025-12-03T11:48:19+02:00

Актуальність даного дослідження обумовлена зростанням потреби у формуванні емоційно зрілих і відповідальних лідерів, здатних ефективно управляти командами та приймати рішення в умовах сучасного швидкозмінного світу. Виклики сучасності вимагають від майбутніх фахівців не лише технічних знань, але й високого рівня емоційного інтелекту, креативності та здатності до співпраці. Метою дослідження було визначити, яким чином арттерапія може сприяти розвитку цих важливих аспектів лідерства в студентській аудиторії та як її можна ефективно інтегрувати в освітній процес. У ході дослідження було застосовано методи теоретичного аналізу, синтезу, узагальнення та систематизації наукової літератури, пов’язаної з арттерапією та лідерськими якостями. Основні результати дослідження показали, що арттерапія є ефективним інструментом для підвищення емоційної свідомості студентів. Під час занять, орієнтованих на самовираження через мистецтво, студенти навчалися краще розуміти власні емоції та усвідомлювати їх вплив на прийняття рішень, що безпосередньо покращувало їхні лідерські якості. Крім того, арттерапевтичні сесії допомогли студентам навчитися регулювати емоційні реакції через творчий процес, що сприяло зниженню стресу і розвитку емоційної стійкості. Іншим важливим результатом було покращення комунікативних навичок і здатності до співпраці, оскільки групові арттерапевтичні завдання спонукали студентів взаємодіяти один з одним, обговорювати свої роботи та розвивати емпатію. Також значну роль арттерапія відіграла у розвитку креативного мислення, яке допомогло студентам підходити до вирішення складних завдань нестандартно та шукати інноваційні рішення, що є важливим для лідерів у сучасному світі. Практичне значення цього дослідження полягає у сприянні інтеграції арттерапії в навчальні програми різних спеціальностей задля сприяння розвитку емоційної зрілості та лідерських якостей.

Формування фахової компетентності вихователя як умова позитивного іміджу закладу дошкільної освіти: огляд літератури

2025-12-03T12:52:26+02:00

В умовах воєнного часу українська педагогічна спільнота усвідомлює критичну потребу країни у підготовці кваліфікованих фахівців. Молодь України, незважаючи на складні обставини, бере активну участь у освітньому процесі, спрямованому на виховання та підготовку висококваліфікованих педагогів для закладів дошкільної освіти, що є важливим кроком у протистоянні агресії та забезпеченні майбутнього розвитку держави. Метою статті було обґрунтування важливості формування необхідних компетентностей педагогів для забезпечення якісних освітньо-виховних послуг у закладах дошкільної освіти. Методологія дослідження спиралась на аналіз наукової літератури та порівняння сучасних освітніх практик для визначення ефективних підходів до формування професійних компетентностей педагогів у дошкільній освіті. У статті розкрито поняття «компетентність», схарактеризовано роль вихователя в сучасному освітньому просторі закладу дошкільної освіти. З’ясовано особливості формування позитивного іміджу ЗДО, вплив ефективної взаємодії вихователя і вихованців на засвоєння знань та формування відповідних компетентностей у дітей дошкільного віку.
Щоб ефективно реалізувати поставлені завдання, виховати у дітей пізнавальний інтерес, педагогу потрібно володіти фаховими компетентностями, що дозволять належним чином організовувати освітній процес у сучасному ЗДО. Це включає в себе уміння взаємодіяти з іншими педагогічними працівниками, організацію роботи з батьками, моніторинг та оцінку результатів освітньої діяльності дошкільників, використання інноваційних технологій,а також адаптацію до змін у сучасному освітньому середовищі. У статті акцентовано увагу на тому, що в структурі професійної компетентності майбутніх вихователів ЗДО науковці виокремлюють декілька складників: психологічну, теоретичну, технологічну, результативну. Отримані результати можуть використовуватись педагогами для покращення взаємодії з дітьми, організації роботи з батьками та впровадження інноваційних технологій у сучасному освітньому середовищі.

Удосконалення мовно-комунікативної компетентності майбутніх учителів початкової школи в умовах діджиталізації вищої педагогічної освіти в Україні

2025-12-03T13:05:43+02:00

Актуальність дослідження зумовлена зростаючою потребою в підготовці майбутніх учителів початкової школи, здатних ефективно застосовувати мовно-комунікативні навички в умовах діджиталізації освіти. З огляду на виклики сучасної педагогічної практики в Україні, важливо дослідити підходи до вдосконалення мовної компетентності, щоб сприяти адаптації викладачів до цифрових технологій та забезпечити якісну освіту в умовах швидких змін інформаційного простору. Метою дослідження було проведення детального аналізу особливостей формування мовно-комунікативної компетентності майбутніх учителів початкової школи з урахуванням поточного стану та потенціалу цифрового сектору в Україні, а також впровадження сучасних віртуальних технологій. В роботі використано низку психолого-педагогічних наукових методів, як аналіз, синтез, порівняння, класифікація, систематизація та узагальнення інформації, яка міститься в науковій та навчальній літературі з обраної тематики. На основі узагальнення наукових праць автором запропоновано визначення поняття «мовно-комунікативна компетентність майбутнього вчителя початкової школи». Визначено особливості цифрової трансформації вищої педагогічної освіти на основі аналізу досвіду іноземних держав (Великобританія, Естонія). Описано основні проблеми діджиталізації та цифрової трансформації професійно-педагогічної освіти в Україні. Актуалізовано запровадження онлайн підготовки майбутніх учителів початкової школи, зокрема у контексті удосконалення їх мовно-комунікативної компетентності. У статті розкрито особливості використання низки освітніх діджитал сервісів та платформ (G-suit for Education, Moodle, Classcraft, Learningapps, Coursera, Prometheus та EdEra та ін.) у контексті удосконалення мовно-комунікативної компетентності майбутніх учителів початкової школи в Україні. Результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення навчальних програм у педагогічних вузах України та підвищення якості професійної підготовки вчителів.

Оцінка ефективності застосування сучасних оздоровчих технологій в освітньому процесі ЗВО

2025-12-03T13:56:06+02:00

Проблема здоров’я студентської молоді актуалізується в умовах несприятливих політичних, соціальних, економічних та екологічних факторів та зумовлена зростаючою потребою у підтримці здоров’я студентів. Шляхом вирішення означеної проблеми є ідея створення, обґрунтування та впровадження інноваційних оздоровчих технологій в освітній процес закладів вищої освіти. Метою роботи було дослідити особливості використання загартування в освітньому процесі закладу вищої освіти як інноваційної оздоровчої технології та визначити її ефективність. У дослідженні взяли участь 50 студентів першого курсу факультету історії та географії Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка віком від 17 до 20 років. Встановлено, що до систематичної рухової активності залучено лише 37 % студентів.
Значний відсоток молоді, які не займаються фізичною культурою і спортом (74 %) страждає на незначні відхилення в стані здоров’я з боку серцево-судинної, дихальної систем, застудні захворювання, порушення функцій опорно-рухового апарату; 57 % веде малорухливий спосіб життя, що призводить до підвищення маси тіла. З’ясовано, що студенти усвідомлюють позитивний вплив загартування на здоров’я, але недостатньо та нерегулярно використовують засоби гартування. Основними причинами нерегулярного використання гартувальних заходів є брак часу та недостатня вмотивованість. Обґрунтовано та експериментально доведено ефективність технології загартування, що передбачала додатково до занять фізичною культурою в університеті, залучення студентів до занять у групах здоров’я, використання як занять у басейні, відвідування сауни з контрастним душем, тривалість яких поступово збільшувалася, а також самостійних занять вдома (прийом повітряних ванн, полоскань порожнини рота прохолодною водою, обтирання горла прохолодним рушником, ходіння босоніж). Практичне значення результатів полягає в можливості їх використання в закладах вищої освіти для підвищення фізичного та психічного здоров’я студентської молоді, покращення функціонального стану та адаптаційних можливостей організму, опірності до захворювань, нормалізації маси тіла, що сприятиме їхньому успіху в навчанні та загальній якості життя.

Можливості інтегрування технології «flipped classroom» у білінгвальний курс вищої математики в технічному університеті

2025-12-03T17:06:46+02:00

Зміна парадигм вищої освіти, виклики глобалізації зумовлюють необхідність перегляду методів і підходів до викладання дисциплін в українських університетах. Метою даної роботи було узагальнення та аналіз практичного застосування технології перевернутого класу при викладанні курсу вищої математики студентам інженерно-технічних спеціальностей на білінгвальній основі. У роботі використовувались загальні методи наукового дослідження: теоретичні (системний аналіз, порівняння, узагальнення, синтез) та емпіричні (педагогічне спостереження, бесіда, обмін досвідом роботи, вивчення результатів педагогічної діяльності). Описані ступені становлення технології перевернутого класу в історичному ракурсі. Встановлені причини, які зумовлюють застосування даної методики в умовах обмеження соціальних контактів. Проаналізовано переваги даної моделі навчання при вивченні математичних дисциплін на білінгвальній основі. З’ясована істотна роль інформаційно-комунікаційних технологій при використанні моделі перевернутого класу. Детально описано та проаналізовано досвід авторів викладання англомовних математичних курсів майбутнім інженерам із застосуванням технології перевернутого класу в умовах дистанційного навчання. Зазначені можливі недоліки даної моделі навчання. Встановлено, що перевернутий клас – це модель навчання, в якій переважає особистісно-орієнтований підхід, значно збільшується взаємодія між студентом та викладачем, зростає залученість студентів, для них полегшується вивчення предмету іноземною мовою. Результати роботи можуть бути застосовані в процесі викладання фахових дисциплін в технічному університеті, як рідною мовою, так і на білінгвальній основі.

Складова структура слова: обстеження і формування знань в учнів з інтелектуальними порушеннями початкових класів

2025-12-03T17:19:32+02:00

Метою статті було дослідити формування звуко-складової структури мовлення учнів з інтелектуальною недостатністю на уроках української мови. Для досягнення поставленої мети використовувалася методика спостереження, тестування та анкетування. Об’єктом дослідження були учні з незначною розумовою відсталістю. Основна увага в дослідженні була зосереджена на розробці індивідуальних підходів, що враховують особливі потреби учнів, та інтерактивних методів навчання, спрямованих на стимулювання мовленнєвої активності, були використані дидактичні ігри та вправи для стимулювання мовленнєвої діяльності. Також досліджувалася роль дидактичних ігор, наочних посібників та вправ у розвитку мовленнєвих та граматичних навичок дітей з порушеннями інтелекту. Результати показали, що систематичне ознайомлення зі звуковою будовою слів та розвиток фонематичного сприйняття позитивно впливає на мовленнєвий розвиток розумово відсталих дітей. Учні виявили значні труднощі у розвитку мовленнєвих навичок, особливо у вживанні компонентного складу слів, за результатами. При роботі зі складними словами часто плутають кількість складів і оцінки. Повільно, але впевнено завдяки систематичному використанню дидактичних прийомів відбувався прогрес у розвитку фонетичного слуху та аналізі будови мовлення. Учні, які пройшли спеціально розроблені вправи, повинні значно покращити свої мовні здібності. 75% учнів, які брали участь у дослідженні, показали покращення розуміння звуко-складової структури слів, що підтверджено статистичними даними. Існують певні фактори, які перешкоджають навчальному процесу, зокрема недостатня увага до розвитку комунікативних навичок у навчальному процесі.
Необхідно забезпечити індивідуальні особливості кожної дитини з метою вдосконалення мовленнєвого розвитку дітей з інтелектуальною недостатністю. В отриманих результатах можна знайти основу подальших корекційних програм у сфері спеціальної освіти.

Інформаційно-цифрова компетентність педагога як основа його професійного успіху в умовах інформаційно-освітнього середовища

2025-12-03T17:32:40+02:00

Інформаційно-цифрова компетентність стає ключовою складовою професійного успіху педагога, оскільки вона сприяє інтеграції інноваційних підходів у навчання та відповідає потребам сучасних учнів. Метою роботи було визначити рівень цифрової компетентності педагогів та розробити рекомендації для її вдосконалення з метою ефективного використання цифрових технологій у навчанні. Дослідження базувалось на застосуванні теоретичних методів, таких як аналіз, синтез, узагальнення та систематизація, що дало змогу визначити сучасні тенденції використання цифрових технологій в освіті. Емпірична частина дослідження охоплювала проведення опитування педагогів закладів загальної середньої освіти. Особлива увага приділяється її ролі у забезпеченні ефективності навчально-виховного процесу в умовах динамічного розвитку цифрових технологій. Визначено, що інформаційно-цифрові навички не лише сприяють підвищенню педагогічної майстерності, але й створюють сприятливі умови для інтеграції інноваційних підходів у навчання. Зокрема, такі компетентності дозволяють педагогам адаптувати методи навчання до потреб сучасних учнів, які формуються у цифровому середовищі та звикли до активного використання технологій у повсякденному житті. Результати опитування дозволили з’ясувати, наскільки активно вчителі використовують цифрові інструменти у створенні навчальних матеріалів, організації інтерактивних занять та загальній інтеграції інформаційно-комунікаційних технологій у навчальний процес. У межах даного дослідження окреслено рівень цифрової компетентності педагогів та виявлені ключові труднощі впровадження цифрових технологій, серед яких відсутність достатньої технічної підтримки, необхідність удосконалення знань і навичок, а також брак навчальних ресурсів. Практичне значення статті полягає у можливості використання отриманих результатів для створення цільових програм підвищення кваліфікації педагогів, які сприятимуть розвитку їхньої цифрової грамотності та успішній інтеграції технологій у навчально-виховний процес.

Адаптація дидактичних методів для дітей з особливими потребами в початковій школі

2025-12-03T17:45:17+02:00

Дослідження спрямоване на адаптацію дидактичних методів для дітей з особливими освітніми потребами в контексті інклюзивної освіти. Методологія включала аналіз документів, порівняння методів навчання, спостереження за взаємодією дітей з адаптованими матеріалами та статистичний аналіз даних. У дослідженні проаналізовано статистичні дані Міністерства освіти Албанії щодо кількості дітей з особливими потребами, рівня їхньої інтеграції в загальноосвітні школи та забезпечення шкіл адаптованими навчальними матеріалами. Аналіз освітніх стандартів і міжнародних рекомендацій, зокрема Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю та принципів ЮНЕСКО, був використаний для оцінки ролі нормативних документів у розвитку інклюзивної освіти. Вісім критеріїв, що охоплюють цілі, структуру, відповідність міжнародним стандартам та інноваційність, були використані для оцінки документів, пов’язаних з адаптацією методик для дітей з особливими потребами. На основі цієї оцінки були визначені сильні та слабкі сторони кожного документа, які стали основою для розробки рекомендацій щодо вдосконалення інклюзивної освіти.
Результати дослідження продемонстрували ефективність адаптованих дидактичних методів для дітей з особливими потребами в різних країнах. Методи, засновані на інклюзивних технологіях, мультисенсорному підході та диференційованому навчанні, забезпечують більш доступне сприйняття матеріалу та покращують процес навчання. Візуальні та тактильні матеріали, а також інтерактивні технології сприяють розвитку учнів з особливими потребами та підвищують їхню активність у навчальному процесі. Отримані результати також підтверджують необхідність подальшої адаптації освітніх програм для забезпечення рівних можливостей для всіх студентів. Практичне значення дослідження визначається вдосконаленням методів і засобів навчання дітей з особливими потребами.