Інтеграція платформ цифрового управління в підготовку вчителів: практика студентів
DOI:
https://doi.org/10.33989/2524-2474.2025.1.46Ключові слова:
цифровізація, цифрова компетентність, педагогічна практика, система управління навчанням, платформа Eddy, платформа New KnowledgeАнотація
Широке впровадження цифрових освітніх платформ у вищій школі створює умови для модернізації освітнього процесу, підвищення його інтерактивності та індивідуалізації, що набуває особливої значущості у формуванні цифрової компетентності студентів-філологів як необхідної складової їхньої професійної підготовки. Метою дослідження був аналіз результатів моніторингу централізованих освітніх платформам New Knowledge та Eddy студентами-філологів під час педагогічної практики через їхню взаємодію з учителями та учнями середніх шкіл. Методологія включала структуровану оцінку функціональності, зручності використання, безпеки та інших критеріїв платформи за допомогою анкети та тестової програми, участь в яких брали учителі, студенти, учні (усього 134 особи). Результати опитування дозволили зіставити оцінювання освітніх платформ управління New Knowledge та Eddy різними групами користувачів – учителями, учнями шкіл та студентами університету. Найсуттєвіші розбіжності було виявлено в оцінках навчальних та комунікативних можливостей платформ цифрового управління навчальними закладами: для платформи New Knowledge відхилення між оцінками вчителів з одного боку та учнів і студентів – з другого, становило 1,6 балів, водночас для Eddy – 1,3 бали, що пояснюється бажанням учнів шкіл та студентів університету мати сучасне освітнє середовище з різноманітними каналами зворотного зв’язку. Критерії надійності та зручності користування системою управління навчанням (СУН) було визнано пріоритетними для вчителів: технічні можливості платформи New Knowledge, включаючи ремонтоздатність та портативність, була оцінена учителями, учнями шкіл та студентами університету в межах 3,4 та 4,2 балів відповідно. Надійність платформи Eddy була оцінена вчителями значно вище – 4,5 балами. Оскільки Україна переходить до централізованого управління середньою освітою, відгуки вчителів та учнів щодо конкретних платформ управління допоможуть визначити оптимальні рішення для управління навчальним процесом.
Посилання
Bozkurt, A. (2025). Algorithmically manufactured minds: Generative and agentic AI in a time of PostTruth, reconfiguration of student agency and death of critical pedagogy. Open Praxis, 17(2), 206-210. doi: 10.55982/openpraxis.17.2.792.
Bykov, V.Yu. (2022). Digitalization of education – an imperative for Ukraine’s integration into the global informationspace. Education and Society, 10-11, 6-7.
Code of Academic Integrity of the V.G. Korolenko Poltava National Pedagogical University (2022, October). Retrievedfrom https://surl.li/pjywci
Creswell, J.W., & Creswell, J. (2022). Research design: Qualitative, quantitative, and mixed methods. USA: SAGEPublications.
Dagtas, A., Zaimoglu, S., & Tokoz, F. (2024). Exploring the landscape of job crafting in teacher education: A systematicreview. Advanced Education, 12(25), 179-199. doi: 10.20535/2410-8286.313936.
Dhanpat, N. (2022). A systematic review of job crafting in the South African context. Journal of ContemporaryManagement, 19(1), 242-259. doi: 10.35683/jcm21061.146.
Dreer, B. (2023). Creating meaningful field experiences: The application of the job crafting concept to studentteachers’ practical learning. Journal of Education for Teaching, 49(4), 711-723. doi: 10.1080/02607476.2022.2122707.
Eddy School. (n.d.). Retrieved from https://eddy.school/sign-in
England, L. (2023). Crafting professionals: Logics of professional development in craft higher education. Arts andHumanities in Higher Education, 22(2), 128-147. doi: 10.1177/14740222231156895.
Huang, X., Wang, C., Lam, S.M., & Xu, P. (2023). Teachers’ job crafting: The complicated relationshipwith teacher self-efficacy and teacher engagement. Professional Development in Education, 51(4), 625-642. doi: 10.1080/19415257.2022.2162103.
Illiashenko, S.M., Shypulina, Yu.S., & Illiashenko, N.S. (2022). Digital transformation of educational activities inhigher education institutions of Ukraine in war conditions. In Higher education according to new standards: Challengesin the context of digitalization and integration into the international educational space: Materials of the internationalscientific-methodical conference (pp. 7-10). Kharkiv: Kharkiv National University of Radio Electronics.
Kartashova, L.A., & Plish, I.V. (2020). Digital agenda for the development of education: Focus on the formation ofdigital competencies. Scientific Bulletin of Mukachevo State University. Series “Pedagogy and Psychology”, 6(1), 157-165. doi: 10.52534/msu-pp.6(1).2020.157-165.
Khomenko, A.V. (2025). Integration of digital technologies into the pedagogical practice of a higher educationteacher: A competency-based approach. Image of a Modern Teacher, 4(223), 31-39. doi: 10.33272/2522-9729-2025-4(223)-31-39.
Kremen, V.G., et al. (2023). Higher education of Ukraine in the conditions of martial law and post-war reconstruction:challenges and answers: Scientific and analytical report. Kyiv: Naukova Dumka. doi: 10.37472/NAES-IHED-2023.
Kunnari, I., Tuomela, V., & Jussila, J.J. (2021). Teacher-facilitators’ job crafting: Making meaning and relevancein authentic learning environments. International Journal of Management, Knowledge and Learning, 10, 115-126. doi: 10.53615/2232-5697.10.115-126.
Lytvynova, S., Sukhykh, A., & Melnyk, O. (2024). Use of the platform for distance and mixed learning “all-ukrainianschool online”: Analysis of the results of the all-Ukrainian survey. Information Technologies and Learning Tools, 104(6), 31-52. doi: 10.33407/itlt.v104i6.5658.
Marienko, M., & Sukhikh, A. (2022). Organization of the educational process in the ZZSO using digital technologiesduring martial law. Ukrainian Pedagogical Journal, 2, 31-37. doi: 10.32405/2411– 1317-2022-2-31-37.
Morse, N.V., Vasylenko, M.V., & Smirnova-Trybulska, E.M. (2021). Some results of research on the digital competenceformation of secondary school teachers. Open Educational e-Environment of Modern University, 10, 149-165. doi: 10.28925/2414-0325.2021.1013.
New Knowledge. (n.d.). Retrieved from https://nz.ua/
Ouadoud, M., Rida, N., & Chafiq, T. (2021). Overview of e-learning platforms for teaching and learning. InternationalJournal of Recent Contributions from Engineering, Science & IT (iJES), 9(1), 50-70. doi: 10.3991/ijes.v9i1.21111.
Ovcharuk, O.V. (2023). Monitoring the readiness of teachers to use digital tools during the war in Ukraine. InformationTechnologies and Learning Tools, 98(6), 52-65. doi: 10.33407/itlt.v98i6.5478.
Report on the Results of Studying the Issue of the Organized Start of the 2022/2023 Academic Year in Preschool, General Secondary, and Out-of-School Educational Institutions. (2022, November). Retrieved from https://sqe.gov.ua/wp-content/uploads/2022/11/Dovidka_pochatok_2022-2023_ZDO_ZZSO_ZPO_SQE-2022.pdf
Sun, R., & Du, P. (2023). How does job Crafting impact on career commitment of rural teachers? Best Evidence inChinese Education, 14(1), 1752-1755. doi: 10.15354/bece.23.ar055.
Tkachenko, A. (2024). Innovations in higher education: New approaches and teaching technologies. EconomicAnalysis, 34(3), 110-121.
United Nations. (1948, December). Universal Declaration of Human Rights. Retrieved from https://www.un.org/en/universal-declaration-human-rights/
Wu, G., Zhang, L., Liu, X., & Liang, Y. (2023). How school principals’ motivating style stimulates teachers’ job crafting:A self-determination theory approach. Current Psychology, 42, 20833-20848. doi: 10.1007/s12144-022-03147-2.
Zhenchenko, M., Melnyk, O., Prykhoda, Y., & Zhenchenko, I. (2022). Ukrainian e-learning platforms for schools:Evaluation of their functionality. The International Review of Research in Open and Distributed Learning, 23(2), 136-150. doi: 10.19173/irrodl.v23i2.5769.
ISSN 
ISSN 
