УНІВЕРСИТЕТСЬКЕ ПИТАННЯ В ДОСЛІДНИЦЬКОМУ ПОЛІ ВІТЧИЗНЯНИХ ПРОФЕСОРІВ НА МЕЖІ ХІХ – ХХ СТОЛІТЬ
DOI:
https://doi.org/10.33989/2524-2474.2021.77.239293Ключові слова:
університет, університетське питання, автономія, академічні свободи, ідея університету, статутАнотація
В умовах становлення й розвитку вітчизняної університетської освіти у ХІХ ст. – на початку ХХ ст. закономірним є прояв інтересу до так званого «університетського питання» з боку вчених, громадських діячів, викладачів університетів й інших вищих навчальних закладів, попечителів навчальних округів, міністрів народної освіти, державних діячів тощо.
Особливо гострі дискусії з означеної проблеми виникають на межі ХІХ – ХХ століть, коли діяльність університетів регламентується реакційним статутом 1884 р. Чимало відомих прогресивних діячів (В. Вернадський, М. Пирогов, І. Сеченов, К. Тімірязєв, Є. Трубецькой, С. Трубецькой, П. Фортунатов, О. Шварц та багато інших) виступали за розширення прав університетів, ключовою стала ідея автономного незалежного університету.
Позиція прихильників самостійності університетів проявлялася у відповідних зверненнях. Так, у 1899 р. десять професорів подали на розгляд міністру народної освіти записку, в якій ішлося про принизливу роль викладачів, визначену нормативними документами. У 1905 р. 342 вчені підготували до друку в журналі “Вестник Европы” особливий документ “Записка о нуждах просвещения”, в якому йшлося про прогрес наукового поступу зусиллями вітчизняних науковців і невідповідне ставлення владних структур до таких досягнень.
Численні публікації засвідчують зацікавлення до університетського питання: О. Посников, В. Соболевський, О. Чупров обґрунтовують ефективність університетської автономії на шпальтах періодичного видання «Русские ведомости»; К. Тімірязєв у власному збірнику статей «Наука и демократия» виступає за принцип академічної свободи; П. Струве у передмові до книги О. Георгієвського «Краткий очерк правительственных мер и предначертаний против студенческих беспорядков» роздумує про порушення прав людини в університетах, утиснення прав викладачів і студентів; В. Вернадський у статті «Про професорський з’їзд» пише про важливість створення “Асоціації для досягнення академічної свободи й покращення умов академічного життя”. Дослідження уможливило констатувати великий інтерес до «університетського питання» на межі ХІХ – ХХ століть. Зауважимо, що означена проблема має зв’язок з концептуальною «ідеєю університету», яку потрактовуємо як об’єднання всього комплексу знань і уявлень про університет: мети, завдань, принципів, структури, функцій, внутрішніх і зовнішніх відносин, місця й ролі в суспільстві на певному конкретно-історичному етапі.
Посилання
Broshiura «Materialy po universitetskomu voprosu». S predisloviem Petra Struve. Izdanie redaktcii «Osvobozhdenie» [Brochure “Materials on the university issue”. With a foreword by Petra Struve. Publication of the “Liberation” editorial office]. CDІAK Ukrainy [Central State Historical Archive of Ukraine, Kyiv, Ukraine]. F. 274. Op. 1. Spr. 1113 za 1902 r. Ark. 69–99 [in Russian].
Chirev, S. I. (2011). Proekt reformy vysshego obrazovaniia [Higher education reform project]. In A. Iu. Andreev, & S. I. Posokhov (Comps.), Universitetskaia ideia v Rossiiskoi imperii XVIII – nachala XX vekov [The university idea in the Russian Empire of the 18th – early 20th centuries] (pp. 428-438). Moskva: ROSSPEN [in Russian].
Kirdan O. L. (2017). Teoriia i praktyka upravlinnia vyshcymy navchalnymy zakladamy Ukrainy (XIX – pochatok XX stolittia) [Theory and practice of management of higher educational institutions of Ukraine (XIX – beginning of XX century)] (Extended abstract of History D. dissertation). Uman [in Ukrainian].
Leikina-Svirskaia, V. R. (1981). Russkaia intelligentciia v 1900–1917 gg. [Russian intelligentsia in 1900–1917]. Moskva: Mysl [in Russian].
Levytska N. M. Universytetski statuty – osnovni zakonodavchi akty reglamentatsii diialnosti universytetiv ta inshyh VNZ Naddniprianskoi Ukrainy [University statutes – the main legislative acts regulating the activities of universities and other universities of Dnieper Ukraine (XIX – early XX centuries)]. Retrieved from http://dspace.nuft.edu.ua /jspui/bitstream/123456789/14118/1/12.pdf [in Ukrainian].
Liakhovich, E. S., & Revushkin, A. S. (1998). Universitety v istorii i kulture dorevoliutcionnoi Rossii [Universities in the history and culture of prerevolutionary Russia]. Tomsk: Tomsk. un-t [in Russian].
Naselenie universitetov. Proekt uregulirovaniia chisla uchashchikhsia po universitetam [University population. The project for the settlement of the number of students by university]. (1896). Bulletin of Europe, 5, 72-106 [in Russian].
Postanovleniia professorskogo soveshchaniia v Moskve 12 i 13 ianvaria 1905 g. [Resolutions of the professorial meeting in Moscow on January 12 and 13, 1905]. CDІAK Ukrainy [Central State Historical Archive of Ukraine, Kyiv, Ukraine]. F. 274. Оp. 1. Spr. 1113 za 1905 r. Ark. 262 [in Russian].
Proekt ustava professorskoi assotciatcii [Draft charter of the professorial association]. CDІAK Ukrainy [Central State Historical Archive of Ukraine, Kyiv, Ukraine]. F. 274. Op. 1. Spr. 1113 za 1905 r. Ark. 263–263 zv. [in Russian].
Samokvasov, D. Ia. (1901). Proekt studencheskikh uchrezhdenii [Student institutions project]. Moskva [in Russian].
Shchetinina, G. I. (1995). Ideinaia zhizn russkoi intelligentcii: konetc XIX – nachalo XX v. [Ideological life of the Russian intelligentsia: late 19th – early 20th centuries]. Moskva: Nauka [in Russian].
Tereshchenko, O. V. (2002). Stanovlenie i razvitie klassicheskogo universiteta v Rossii XIX–XX v. [Formation and development of a classical university in Russia in the 19th – 20th centuries]. (Extended abstract of History D. dissertation). Stavropol [in Russian].
Timiriazev, K. A. (1920). Nauka i demokratiia. Sbornik statei 1904–1919 gg. [Science and democracy. Collection of articles 1904–1919]. Moskva: Gos. izd-vo [in Russian].
Zaiavlenie professorov i prepodavatelei vysshikh shkol [Statement of professors and teachers of higher schools]. (1905). Bulletin of Europe, 2, 907-909 [in Russian].
