Освіта як інструмент ідеології: викладання історії в болгарських школах за часів соціалізму (1944-1989) та в наш час
DOI:
https://doi.org/10.33989/2524-2474.2025.2.36Ключові слова:
тоталітаризм, історіографія, індоктринація, комунізм, суспільствоАнотація
Дослідження інструменталізації історичної освіти для ідеологічної легітимації влади залишається актуальним як для розуміння механізмів соціалістичних режимів, так і для аналізу суперечливих процесів постсоціалістичної трансформації. Метою дослідження було виявити еволюцію механізмів державного контролю над історичною освітою в Болгарії шляхом порівняльного аналізу інструментів прямої індоктринації в соціалістичний період (1944-1989) та прихованих форм ідеологізації в наш час. Методологія базувалася на проблематично-хронологічному підході, поєднуючи аналіз інституційних змін у болгарській освітній політиці та нормативно-правових актах з дослідженням трансформації історичних наративів та освітніх програм в обох періодах. Результати дослідження показали, що в період з 1944 по 1989 рік в Болгарії була сформована загальна система ідеологічного контролю, заснована на інституційній підпорядкованості науки Болгарській академії наук, цензурних обмеженнях з боку Главліту та нормативному встановленні марксизму-ленінізму як єдиної методології. Встановлено, що завдяки впровадженню Закону 1959 року про зв’язок школи з життям історична освіта була інтегрована з промисловою практикою, ставши інструментом виховання лояльності через працю, а наратив був зосереджений на «міфі заснування» 9 вересня 1944 року та класовій боротьбі. Було продемонстровано, що після 1989 року відбулася не деідеологізація, а «інверсія наративу», в якій соціалістичний канон був замінений риторикою тоталітаризму для легітимізації ринкових реформ. Аналіз виявив перетворення прямого тиску на «м’які» механізми контролю – структурне переміщення теми соціалізму на кінець 12-го класу, акцент на стандартизованих іспитах, що вимагають запам’ятовування фактів, а не аналізу, та систематичне ігнорування особистих джерел і травматичного досвіду етнічних меншин (особливо під час «процесу відродження»), що блокує формування критичного осмислення минулого. Практичне значення дослідження полягає в представленні моделі аналізу довгострокового ідеологічного впливу на освіту та наданні інструментів для виявлення «прихованих» механізмів інструменталізації.
Посилання
Békés, C. (Ed.). (2022). The history of the Soviet Bloc 1945-1991. A chronology. Part 2. 1953-1968. Budapest: Cold War History Research Center.
Berezniak, V., Demicheva, A., & Furfaro, R.D. (2023). Violations of human rights by the russian federation during full-scale armed aggression against Ukraine. Philosophy, Economics and Law Review, 3(1), 218-229. doi: 10.31733/2786-491X-2023-1-218-229.
Dainov, E. (2007). Education reform in Bulgaria: A study in failure. Bulgarian Journal of Science and Education Policy, 1(1), 103-133.
David, L. (2020). The past can’t heal us: The dangers of mandating memory in the name of human rights. Cambridge: Cambridge University Press.
Dimitrov, G. (2022). Selected works. Volume 3. Sofia: Balkan State Printing House.
Dragostinova, T.K. (2022). The Cold War from the margins: A small socialist state on the global cultural scene. Ithaca: Cornell University Press.
Engels, F. (1999). Socialism: Utopian and scientific. Chicago: Charles H. Kerr & Company.
Garai, I., Szabó, Z.A., Somogyvári, L., Vincze, B., & Németh, A. (2025). Interpreting reforms as a pedagogical phenomenon through the lens of the history of education. Paedagogica Historica, 61(1), 1-21. doi: 10.1080/00309230.2024.2427626.
Genova, D. (2022). “Our best for four for five”: Slogans as party propaganda in the totalitarian state. Półrocznik Językoznawczy Tertium, 7(2), 1-20. doi: 10.7592/Tertium.2022.7.2.228.
Genova, Y., & Gospodinov, G. (2006). Inventory book of socialism. Sofia: ICA-Sofia.
Ghodsee, K.R., & Orenstein, M.A. (2021). Taking stock of shock: Social consequences of the 1989 revolutions. Oxford: Oxford University Press.
Gigova, I. (2023). Restless history: Political imaginaries and their discontents in post-Stalinist Bulgaria. Slavic Review, 81(4), 1067-1069. doi: 10.1017/slr.2023.32.
Kamusella, T.D. (2019). Bulgaria’s denial of its Ottoman past and Turkish identity. Retrieved from https://research-portal.st-andrews.ac.uk.
Kelbecheva, E. (2020). A chronicle of an anachronism: The struggle for adequate education about the communist past. In N. Mörner (Ed.), Constructions and instrumentalization of the past. A comparative study on the memory management of the region (pp. 155-166). Huddinge: Södertörn University.
Koleva, D. (2022). Memory Archipelago of the communist past: Public narratives and personal recollections. London: Palgrave Macmillan.
Koulov, B. (2024). Challenges facing the Bulgarian education system in the post-socialist period. Strategies for Policy in Science and Education, 32(3), 311-322. doi: 10.53656/str2024-3-5-edu.
Law of Bulgaria No. 218 “On National Education”. (1948, September). Retrieved from https://www.ciela.net.
Law of Bulgaria No.112-27 “On Higher Education”. (1955, December). Retrieved from https://eur-lex.europa.eu.
Magyar, B., & Madlovics, B. (2020). The anatomy of post-communist regimes: A conceptual framework. Budapest: Central European University Press.
Medarov, G., & Stoyanova, V. (2024). The ambiguities of intellectual dissent in late socialism: The case of Bulgaria. Journal of Political Ideologies. doi: 10.1080/13569317.2024.2382450.
Naimark, N. (2017). The sovietization of East Central Europe 1945-1989. In N. Naimark, S. Pons & S. Quinn-Judge (Eds.), The Cambridge History of Communism (pp. 63-86). Cambridge: Cambridge University Press.
Neuburger, M. (2022). Ingredients of change: The history and culture of food in modern Bulgaria. Ithaca: Cornell University Press.
Operational Programme Human Resources Development. (2025). Retrieved from https://ec.europa.eu.
Ragaru, N. (2023). Symbolic time(s) of violence in late socialist Bulgaria. Slavic Review, 82(1), 48-68. doi: 10.1017/slr.2023.103.
Ricou, L. (2020). Europe in the classroom. Ethnologie Française, 50(3), 588-590.
Roberts, G. (2022). Stalin’s library: A dictator and his books. New Haven: Yale University Press.
Rönkkö, S. (2021). Social pedagogy in Bulgaria. International Journal of Social Pedagogy, 10(1), article number 2. doi: 10.14324/111.444.ijsp.2021.v10.x.002.
Sierp, A. (2023). Europeanising memory: the European Union’s politics of memory. In M. Mälksoo (Ed.), Handbook on the Politics of Memory (pp. 81-94). Cheltenham: Edward Elgar Publishing.
Simeonova, E., & Synovitz, R. (2019). Socialist paradise? Bulgarian textbooks accused of whitewashing communist era. Retrieved from https://www.rferl.org.
Sygkelos, Y. (2011). Nationalism from the left. Leiden: Brill.
Szumski, J. (2019). The USSR’s politics of history toward the Slavic countries of the eastern bloc: Formal and institutional frameworks. 1945-1989. Quarterly Journal of the History of Science and Technology, 64(4), 61-81. doi: 10.4467/0023589XKHNT.19.031.11039.
Uzunova, V. (2023). History education between the major reforms in Bulgarian education 1948-2002. doi: 10.53656/his2023-6-4-edu.
Vekov, A., Boev, B., Grigorov, B., Sirakov, D., & Radulov, St. (1980). History of the Bulgarian communist party. Sofia: Partizdat.
Vukov, N. (2008). The “Unmemorable” and the “Unforgettable”. In Past for the Eyes. Budapest: Central European University Press.
Wcislik, P., & Kopeček, M. (2015). Thinking through transition: Liberal democracy, authoritarian pasts, and intellectual history in East Central Europe after 1989. Budapest: Central European University Press.
Wojdon, J. (2021). Communist propaganda at school: The world of the reading primers from the Soviet bloc, 1949-1989. London: Routledge.
Yancheva, Y. (2022). The pioneer organization and the school in Bulgaria: An attempt to discipline the individual. Institute of Ethnology and Folklore Studies with Ethnographic Museum Bulgarian Academy of Sciences, 70(2), 59-81. doi: 10.2298/GEI2202059Y.
Zajda, J. (2024). Major models of curriculum design globally. Curriculum and Teaching, 39(2), 91-109. doi: 10.7459/ct/390207.
Zhivkov, T. (1975). Selected works. Sofia: Partizdat.
Znepolski, I. (2020). Communism, science and the university: Towards a theory of detotalitarianisation. London: Routledge.
ISSN 
ISSN 
