РИМО-ІРЛАНДСЬКА ОСВІТНЯ ТРАДИЦІЯ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ ЦЕНТРАЛЬНОЇ УКРАЇНИ НАПРИКІНЦІ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТЬ

Анотація

У статті проаналізовано навчальні підручники для початкових шкіл і гімназій різних типів, які знаходяться в бібліотеці Києво-Печерської Лаври. З’ясовано, що зміст підручників доводить ті положення нашого дослідження, що римо-ірландська вчена традиція мала місце в освітньому процесі України наприкінці ХІХ – початку ХХ століть.

У полі дослідження автора статті знаходяться підручники з арифметики, які містять логічні та математичні задачі Алкуїна і його учнів, букварі та азбуки з методиками послідовного вивчення читання й правопису, загальнодоступні керівництва для початкового навчання за звуковим методом, що теж мали місце в початковій школі Каролінгського відродження. Окрім того, в статті розглядаються курси арифметики для повторення для початкових народних училищ (кінець ХІХ – початок ХХ ст.), посібники, що містили задачі й диктанти для вступників до класичних гімназій та університетів, підручники з риторики та вищого красномовства, грецької й латинської граматики, вказівники поточної педагогічної літератури кінця ХІХ століття.

Зважаючи на те, що на сьогоднішній день ще не було здійснено систематизованого аналізу навчальних видань для початкових шкіл, різних типів училищ і гімназій, а також авторських посібників, розроблених для самостійної підготовки майбутніх гімназистів і студентів університетів в означений нами період (кінець ХІХ – початку ХХ ст.), автор статті намагався здійснити такий аналіз та виявити в підручниках і посібниках ту складову, що визначена як римо-ірландська освітня традиція.

Підхід до вивчення граматики й літератури в науково-шкільних виданнях К. Говорова, А. Жданова, М. Зарницького, Ф. Кодуполо та ін. показує: по-перше, надання виняткового значення початковому вивченню мов, як це було в граматичних школах Каролінгської епохи; по-друге, фонетичний і морфологічний підхід до вивчення слова на початковому етапі вивчення граматики теж підтверджує попередній постулат. Риторика в означений нами період також посідала виняткове місце в системі навчання, достатньо проаналізувати підручники того часу (Н. Кошанський, М. Сперанський, О. Ешенбург) і правила її від Каролінгської епохи залишилися практично незмінними.