ОСНОВНІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИКІВ ЗДОРОВОГО СТИЛЮ ЖИТТЯ

Анотація

Стаття присвячена дослідженню основних підходів до визначення показників здорового стилю життя особистості. У процесі дослідження було встановлено взаємозв’язок між стилем та здоровим стилем життя і виділено їх спільні характеристики. З точки зору філософського підходу з’ясовано, що здоровий стиль життя являє собою специфічне утворення, яке виникає на підставі взаємодії між сутнісними силами людини, стильовими закономірностями та продуктом творчості особистості, тобто її здоров’ям.

В публікації було зазначено про існування великої кількості трактувань щодо сутності поняття «здоров’я». Це дало можливість проаналізувати їх і згрупувати за принципом найбільш узагальнених характеристик зазначеної категорії. Уточнено розбіжності між «здоровим стилем життя» та «здоровим способом життя». Розглянуто найголовніші положення та ключові аспекти теорій А. Адлера, Г. Олпорта, М. Вебера та ін. науковців, які займались вивченням понять «стиль» та «стиль життя». У контексті цих напрацювань конкретизовано сучасні підходи до розуміння здорового стилю життя, як наукової категорії.

В процесі дослідження проаналізовано різні підходи до становлення категорії «здоровий стиль життя». В результаті цього було зроблено припущення, що вона скоріш підпадає під означення норми як ідеалу, аніж норми як зразка поведінки. Таким чином, здоровий стиль життя, можна дійсно вважати ідеальною формою поведінки, до якої прагне особистість, а не її зразком, який є тільки прикладом для наслідування.

У роботі сформульовано основні підходи та показники здорового стилю життя, до яких можна віднести: змістовно-цільовий, мотиваційно-ціннісний, індивідуально-орієнтований та соціально-показовий. Розглянуті підходи до визначення основних показників щодо здорового стилю життя дозволяють зробити висновок, що здоровий стиль життя є особистісною життєвою стратегією людини, що відображається у повсякденних практиках спрямованих на збереження і зміцнення здоров’я і допомагає зберегти високий рівень рефлексії у довгостроковій перспективі.