Педагогічні науки http://pednauki.pnpu.edu.ua/ <p>У збірникові представлено результати досліджень науковців із актуальних проблем вищої і загальноосвітньої школи у методолого-теоретичному, методичному, історико-ретроспективному та практико зорієнтованому аспектах. Акцентовано увагу на шляхах і перспективах розвитку освітньо-виховної системи України в контексті імплементації Закону «Про вищу освіту».</p> <p>Свідоцтво про державну реєстрацію: КВ № 23454-13294 ПР від 02.07.2018. Фахова реєстрація у ДАК України: Наказ Міністерства освіти і науки України від від 13 липня 2015 р. № 747. Журнал входить до переліку фахових видань МОН України з педагогічних наук.</p> <p>Журнал внесено до переліку наукових фахових видань України, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора наук, кандидата наук та ступеня доктора філософії (категорія "Б") (Наказ Міністерства освіти і науки України від 24.09.2020 р. № № 1188).</p> <p>Також входить до багатьох ресурсів індексування наукової періодики (Google Scholar, Ulrichsweb Global Serials Directory та ін.). Видання індексується в IndexCopernicus.</p> uk-UA Fazanvv@gmail.com (Vasyl Fazan) Fazanvv@gmail.com (Vasyl Fazan) Mon, 19 Sep 2022 11:23:18 +0300 OJS 3.2.1.2 http://blogs.law.harvard.edu/tech/rss 60 ТРЕНІНГ ЯК ЗАСІБ ПІДВИЩЕННЯ МОТИВАЦІЇ ДО САМОРЕГУЛЯЦІЇ НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ http://pednauki.pnpu.edu.ua/article/view/264538 <p>У дослідженні схарактеризовано сутність розвитку у майбутніх вчителів іноземної мови позитивної мотивації до саморегуляції навчання засобами тренінгів, проаналізовано структуру, стадії та переваги тренінгу як активної форми навчання.<br>З›ясовано, що глобальні зміни, що відбуваються в суспільстві, потребують істотних змін у системі освіти, перегляду принципів її організації, форм і методів навчально-виховного процесу, зокрема розробки і впровадження сучасних освітніх технологій навчання.</p> Yu. STRYZHAK, M. GRINYOVA Авторське право (c) 2022 http://pednauki.pnpu.edu.ua/article/view/264538 Mon, 19 Sep 2022 00:00:00 +0300 ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ДО ПРОФЕСІЙНО ОРІЄНТОВАНОГО ІНШОМОВНОГО СПІЛКУВАННЯ http://pednauki.pnpu.edu.ua/article/view/264541 <p>У статті обґрунтовано теоретико-методичні засади використання інноваційних технологій підготовки майбутніх фахівців до професійно орієнтованого іншомовного спілкування. На основі аналізу наукових досліджень А. Віцюк, О. Коваленко, Ю. Лавриш, Р. Лозанова, О. Осової, Ю. Пассова та ін., а також узагальнення освітньої практики схарактеризовано основні підходи, принципи та дидактичні можливості технологічних інновацій у сфері підготовки майбутніх фахівців до професійно орієнтованого іншомовного спілкування.</p> L. SEMENOVSKA Авторське право (c) 2022 http://pednauki.pnpu.edu.ua/article/view/264541 Mon, 19 Sep 2022 00:00:00 +0300 ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ВИХОВАННЯ ЕМОЦІЙНО-ВОЛЬОВИХ ЯКОСТЕЙ ВОЛЕЙБОЛІСТІВ http://pednauki.pnpu.edu.ua/article/view/264543 <p>У статті обґрунтовано комплекс педагогічних умов: 1) стимулювання вольових проявів юних волейболістів шляхом ускладнення умов навчально-тренувального процесу, що передбачає регулярне включення у навчально-тренувальний процес у певній методичній послідовності труднощі і несподіванки, що можливі під час гри; створення труднощів, що виникають при оволодінні технічними і тактичними прийомами гри, під час фізичної підготовки юних волейболістів; 2) збільшення емоціогенності (емоційної напруженості) навчально-тренувального процесу, спрямована на використання прийомів, пов›язаних із застосуванням рухів, зовнішніх впливів, моделюванням різноманітних несподіваних ігрових ситуацій, що сприяють зниженню або підвищенню рівня емоційного збудження; 3) взаємодія суб›єктів діяльності, що входять до складу педагогічної системи «учень – тренер – спортивний колектив», передбачає створення педагогом у спортсменів установки на розвиток цілеспрямованості, ініціативи і почуття відповідальності перед товаришами по команді. Наявність цих установок визначає розвиток й інших емоційно-вольових якостей особистості юного волейболіста, емоційно-вольову зрілість.</p> Yu. ZAITSEVA, O. KORNOSENKO, I. TARANENKO Авторське право (c) 2022 http://pednauki.pnpu.edu.ua/article/view/264543 Mon, 19 Sep 2022 00:00:00 +0300 ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КУРСУ «ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ ЗДОРОВ’Я У ФІЗИЧНОМУ ВИХОВАННІ» http://pednauki.pnpu.edu.ua/article/view/264546 <p>У статті розкрито зміст і структуру програми навчальної дисципліни «Технології формування культури здоров’я у фізичному вихованні», мета якої формувати осмислене та відповідальне ставлення до свого здоров’я і оточення через засвоєння знань про здоров’я та здоровий спосіб життя, навичок здоров’язбережувальної поведінки, як умови ефективної навчально-професійної діяльності і узагальненого показника професійної культури особистості майбутнього спеціаліста. Очікуваними результатами навчання з дисципліни є: відтворити основоположні поняття: «технології», «здоров’язбережувальні технології», «культура здоров’я», «здоровий спосіб життя», «мотивація», «олімпійські цінності», «здоров’язбережувальне середовище»; визначити зміст та класифікацію технологій збереження здоров’я у фізичному вихованні; класифікувати форми, методи і принципи використання технологій формування культури здоров’я у фізичному вихованні; запропонувати шляхи упровадження технологій формування культури здоров’я у практичну діяльність з урахуванням матеріально-технічного забезпечення занять фізичною культурою; використовувати технології збереження здоров’я у фізичному вихованні; передбачити основні напрями інноваційних перетворень у фізичному вихованні.<br>Проаналізовано наукові дослідження, які присвячені формуванню культури здоров’я молоді з метою підготовки висококваліфікованих фахівців, пошуку нових підходів до організації освітнього процесу, впровадження здоров’язбережувальних технологій, спрямованих на гуманізацію освіти постає нагальна потреба розширення змісту здоров’язбережувальних знань.<br>Розкрито авторське бачення поняття «технології» як складне динамічне явище, взаємодія учасників виховного процесу, комплекс засобів, форм, методів, їхня етапність, спрямоване на вирішення завдання виховання особистості майбутнього вчителя в умовах створення здоров’язбережувального середовища закладу вищої освіти.</p> O. MOMOT Авторське право (c) 2022 http://pednauki.pnpu.edu.ua/article/view/264546 Mon, 19 Sep 2022 00:00:00 +0300 OPPORTUNITIES FOR INTERNATIONAL STUDENTS TO RECEIVE NON-FORMAL ART EDUCATION AT POLTAVA V. G. KOROLENKO NATIONAL PEDAGOGICAL UNIVERSITY http://pednauki.pnpu.edu.ua/article/view/264549 <p>У статі висвітлюються можливості одного з кращих педагогічних вишів України – Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка – щодо надання студентам-іноземцям неформальної мистецької освіти в художньо-творчих колективах вишу. Наголошується, що університет має понад столітню традицію підготовки педагогічних і непедагогічних кадрів та досвід навчання молоді різних національностей. Підкреслюється, що науково-педагогічний склад університету є рушійною силою у поступальному розвитку педагогічної науки й практики України та забезпечує надання якісних освітніх послуг за більш ніж 110-ма освітніми програмами. Зазначається, що в ПНПУ імені В. Г. Короленка створене соціокультурне середовище, в якому традиційно конвергентними є різні види освітньої діяльності, зокрема, формальна та неформальна мистецька.<br>Обґрунтовується доцільність поєднання цих двох видів освітньої діяльності під час навчання в університеті іноземних студентів, що дозволяє їм не лише оволодіти складниками обраних освітніх програм, але й дає можливість успішно пройти соціокультурну адаптацію в освітньому середовищі вишу та українському суспільстві загалом. Наголошується, що неформальна мистецька освіта в ПНПУ імені В. Г. Короленка надається студентам у художньо-творчих колективах вишу, мистецький рівень яких визнано як високий не лише в межах Полтавщини, України, але й за кордоном. Підкреслюється, що отримання неформальної освіти є добровільним вибором кожного студента напряму мистецької діяльності, конкретного колективу, творів для виконання тощо. Визначається, що мистецько-освітня діяльність (музична, хореографічна, образотворча, літературна, театральна тощо) студентів-іноземців у художньо-творчих колективах задовольняє їх потреби у адаптації до нових умов, є мотиваційним чинником для пізнання української культури, активізує творчий потенціал кожної особистості, позитивно впливає на гармонізацію психоемоційного й фізичного стану, а також сприяє узагальненню власного життєвого досвіду та допомагає співвіднести його з системою цінностей, які історично склалися в українській державі та сучасному молодіжному середовищі тощо.</p> N. SULAIEVA Авторське право (c) 2022 http://pednauki.pnpu.edu.ua/article/view/264549 Mon, 19 Sep 2022 00:00:00 +0300 ФОРМУВАННЯ КОМПЕТЕНТНОСТІ З РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНОЇ КАР’ЄРИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ ТА ТЕХНОЛОГІЙ: НАУКОВО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИЙ ПІДХІД http://pednauki.pnpu.edu.ua/article/view/264553 <p>У статті надано сутнісну характеристику поняттю «компетентність з розвитку професійної кар’єри майбутніх учителів трудового навчання та технологій» як динамічної комбінації знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначають здатність майбутнього вчителя трудового навчання та технологій до кар’єрного цілепокладання, кар’єрного планування, усвідомлення власного кар’єрного потенціалу та відповідно ефективно вибудовувати кар’єрний шлях, успішно долаючи кар’єрні проблеми.<br>На основі науково-експериментального підходу визначено та схарактеризовано структуру компетентності розвитку професійної кар’єри майбутніх учителів трудового навчання та технологій у сукупності таких складників: мотиваційний, когнітивний, діяльнісний, рефлексивний. Відповідно до цього було виокремлено й обґрунтовано критерії, показники та рівні (початковий; низький; середній; високий) сформованості досліджуваного феномена, надано їх характеристику. Зокрема, мотиваційний критерій визначено такими показниками як: 1) позитивне ставлення до побудови кар’єри; 2) прагнення до самовираження та самореалізації в професійній діяльності; 3) наявністю цінностей, спрямованих на розвиток необхідних компетентностей з метою здійснення кар’єри в системі освіти; когнітивний схарактеризовано як наявність та постійне оновлення знань: 1) про галузь освіти, об’єкти та види обраної професійної діяльності, 2) про можливі шляхи розвитку кар’єри, 3) щодо прогнозування, планування кар’єри у системі освіти; діяльнісний визначено як сукупність умінь та навичок: 1) щодо включення в професійну діяльність на етапі здобуття освіти; 2) швидкої адаптації до професійної діяльності в динаміці зовнішніх умов; 3) щодо володіння досвідом з кар’єрного зростання; рефлексивний – здатністю до: 1) аналізу вимог, що висуваються до майбутніх учителів трудового навчання та технологій з боку професійного середовища; 2) оцінювання власних можливостей для професійного та кар’єрного зростання; 3) рефлексії з метою подолання кар’єрних криз та вирішення кар’єрних проблем.</p> T. OLEFIRENKO Авторське право (c) 2022 http://pednauki.pnpu.edu.ua/article/view/264553 Mon, 19 Sep 2022 00:00:00 +0300 СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ДОШКІЛЬНИХ ВИХОВАТЕЛІВ: ДОСВІД ЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕГРАЦІЙНОГО ПІДХОДУ ДО ОНОВЛЕННЯ ОСВІТНЬО-ПРОФЕСІЙНИХ ПРОГРАМ http://pednauki.pnpu.edu.ua/article/view/264554 <p>У статті окреслено новітні тенденції підготовки майбутніх дошкільних вихователів у сучасних умовах на основі узагальнення та аналізу досвіду застосування інтеграційного підходу до підготовки здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня професійної освіти за спеціальністю 012 «Дошкільна освіта» на факультеті дошкільної освіти Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, де використовується три виміри дидактичної інтеграції: на першому – відбувається посилення міжпредметних зв’язків; другий – передбачає синтез суміжних наук у змісті певного базового освітнього компоненту; третій - реалізується за умови створення цілісної інтеграційної системи підготовки. Стверджується, що саме інтеграція як основна тенденція підготовки фахівців сприяє формуванню цілісної системи знань, умінь і навичок здобувачів вищої освіти, розвитку їхнього мислення і творчих можливостей, засвоєнню комплексу професійних компетентностей.</p> T. TANKO, V. HRYHORENKO Авторське право (c) 2022 http://pednauki.pnpu.edu.ua/article/view/264554 Mon, 19 Sep 2022 00:00:00 +0300 ТЕРМІНОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ УПРАВЛІНСЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО МЕНЕДЖЕРА ОСВІТИ http://pednauki.pnpu.edu.ua/article/view/264556 <p>У статті розглядаються теоретичні основи формування управлінської компетентності майбутнього менеджера освіти в умовах ринкової економіки. Проведено термінологічну характеристику процесу формування управлінської компетентності та теоретично обґрунтовано систему організаційно-управлінських умінь менеджера освіти. Проведено системний аналіз літератури з теми дослідження, виявлено сучасні значення понять «компетентність», «професійна компетентність», «менеджмент», «освітній менеджмент» та «менеджер освіти». Розкрито сутність та зміст поняття «управлінська компетентність» як системного феномену з різних наукових позицій. З’ясовано та уточнено зміст поняття «професійна компетентність менеджера освіти» як готовність до виконання управлінської (адміністративної) діяльності на відносно якісному рівні, використовуючи стійкі професійні якості та досвід. Визначені та проаналізовані ключові складові організаційно-управлінської діяльності майбутнього менеджера освіти, що лежить в основі формування його фахової компетентності: організаційно-управлінська, технологічна, проектна і науково-дослідна.</p> O. SVIERTNIEV, Ye. SHOSTAK Авторське право (c) 2022 http://pednauki.pnpu.edu.ua/article/view/264556 Mon, 19 Sep 2022 00:00:00 +0300 ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ НА ЗАСАДАХ ПАРТНЕРСЬКОЇ ПЕДАГОГІКИ ПІД ЧАС ВОЄННОГО СТАНУ http://pednauki.pnpu.edu.ua/article/view/264557 <p>У статті на основі вивчення науково-педагогічної літератури здійснено термінологічний аналіз педагогічної сутності поняття «дистанційне навчання дітей дошкільного віку», як форми навчання у воєнний період країни, фундамент якої повинен базуватися на партнерській взаємодії. Автори статті розуміють сутність поняття «дистанційне навчання дітей дошкільного віку» як організацію партнерської освітньої взаємодії в умовах віддаленості вихователя від дітей та їх батьків (дорослих, які доглядають за дітьми), що функціонує синхронно та/чи асинхронно на базі сучасних освітніх, інформаційно-комунікативних (цифрових) технологій.<br>Розглянуто позитивні та негативні сторони залучення дітей дошкільного віку до дистанційного навчання. Доведено, що в умовах воєнного стану освіта дошкільників не повинна перериватися, педагоги, діти, їхні батьки повинні взаємодіяти як суб’єкти освітнього процесу. Визначено режими дистанційного навчання дошкільників – синхронний та асинхронний, сучасні освітні онлайн-інструменти, якими можуть користуватися і вихователі ЗДО, і батьки дітей дошкільного віку.<br>Проведено опитування 50-ти вихователів ЗДО Полтавської області з проблем дистанційного навчання на кінець другого місяця війни в Україні. У більшості випадків виявлено зацікавленість дорослих у продовженні освіти дошкільників за умов дистанційного навчання у період воєнного стану.<br>Науково-педагогічний пошук спонукав авторів до визначення чинників налагодження дистанційного навчання в дошкільній освіті на засадах партнерської педагогіки в період воєнного стану: принципи педагогіки партнерства; установка всіх суб’єктів дошкільної освіти на неперервність освітньої діяльності в умовах воєнного стану; культурно-освітнє розмаїття суб’єктів дошкільної освіти; рівень сформованості емоційного інтелекту та комунікативної компетентності суб’єктів дошкільної освіти; здатність дорослих до побудови нових соціальних зв’язків, розвинуті навички адаптивності до діяльності в різних умовах та навички резільєнтності; достовірність інформації освітніх сервісів, соціальних мереж, освітніх онлайн-платформ; активна допомога дорослих в освітній діяльності дітям в умовах воєнного стану; відповідні соціально-побутові та технічні умови дистанційного навчання дошкільника; цифрова грамотність суб’єктів освітнього процесу; врахування особливостей перебігу воєнного стану (обмеженість в часі (комендантська година), ситуації прямої небезпеки (військові дії, сигнали повітряної тривоги, необхідність перебування в укриттях) тощо).</p> L. ZIMAKOVA, O. TUPYTSYA, L. ZHDANIUK Авторське право (c) 2022 http://pednauki.pnpu.edu.ua/article/view/264557 Mon, 19 Sep 2022 00:00:00 +0300 ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ХОРЕОГРАФІВ ДО ЗАСТОСУВАННЯ ПРОЄКТНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ http://pednauki.pnpu.edu.ua/article/view/264558 <p>У статті окреслено вимоги до роботи майбутнього хореографа на основі використання проєктних технологій у професійній діяльності. Охарактеризовано сутність практико-орієнтованого підходу до застосування проєктних технологій у професійній підготовці майбутніх хореографів. Розкрито зміст спецкурсу «Проєктні технології у професійній діяльності хореографа».</p> M. TKACHENKO Авторське право (c) 2022 http://pednauki.pnpu.edu.ua/article/view/264558 Mon, 19 Sep 2022 00:00:00 +0300 НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ФАХІВЦЯ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ ЯК ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА http://pednauki.pnpu.edu.ua/article/view/264562 <p>У статті ґрунтовно проаналізовано поняття науково-дослідницької компетентності фахівця фізичної культури і спорту, досліджено шляхи її формування, визначено зміст та основні особливості науково-дослідницької діяльності фахівця фізичної культури і спорту. За результатами сучасних наукових досліджень виокремлено поняття компетенції та компетентності, науково обґрунтовано їх співвідношення у структурі науково-дослідницької діяльності. Досліджено науково-дослідницькі субкомпетенції (когніфікаційна, абдуктивна, аргументаційна та верифікаційна), які корелюють з основними етапами провадження науково-дослідницької діяльності (постановка проблеми, планування дослідження, реалізація дослідницьких методів, оцінка результатів дослідження). Визначено складники (аксіологічний, когнітивний, діяльнісний, професійно-рефлексивний) та функції (світоглядна, мотиваційно-ціннісна, інформаційно-комунікативна, професійно-адаптативна, здоров’язберігальна, творчо-продуктивна) науково-дослідницької компетентності фахівця фізичної культури і спорту.<br>Доведено, що науково-дослідницька компетентність фахівця фізичної культури і спорту є інтегрованою структурою, що являється динамічним поєднанням загальних та спеціальних компетентностей, які визначають ефективність науково-дослідницької діяльності фахівця.</p> P. KHOMENKO, V. STADNICHENKO Авторське право (c) 2022 http://pednauki.pnpu.edu.ua/article/view/264562 Mon, 19 Sep 2022 00:00:00 +0300 ПЕРЕДУМОВИ СТАНОВЛЕННЯ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИХ СЛУЖБ ДЛЯ ДІТЕЙ В УКРАЇНІ http://pednauki.pnpu.edu.ua/article/view/264604 <p>У статті проаналізовано передумови становлення психолого-педагогічних служб для дітей в Україні. З’ясовано, що зміст психолого-педагогічної роботи із різними категоріями дитячого населення проаналізовано в працях Світлани Бикасової, Олени Караман, Людмили Міщик, Юрія Нагорного, Валентини Оржеховської, Віри Поліщук, Алли Рижанової, Ірини Трубавіної, Сергія Харченка, Людмили Штефан та ін.<br>Вивчення науково-педагогічних матеріалів приводить до висновку, що створення дитячих психолого-педагогічних служб в Україні починається з другої половини XIX століття. Цьому процесу сприяли різноманітні економічні та соціальні чинники. Відкриття дитячих психолого-педагогічних служб в Україні було пов’язане і з працями зарубіжних (П. Барт, А. Дістервег, Д. Дьюї, М. Річмонд та інші) та вітчизняних (П. Каптєрєв, П. Наторп, В. Преображенський та інші) педагогів.<br>У процесі наукового пошуку встановлено, що під керівництвом Міністерства народної освіти була зроблена одна із перших спроб організувати так звані психолого-педагогічні центри, котрі діяли при всіх державних закладах освіти. До передумов становлення психолого-педагогічних служб для дітей в Україні можна віднести і діяльність батьківських комітетів з якими узгоджувались кандидатури педагогів-вихователів, особливості організації дозвілля дітей – проведення екскурсій, діяльність гуртків, колективне відвідування театрів та сінематографа й ін. Саме в цей період дітям намагалися прищепити такі цінності, як: особиста свобода та незалежність; ініціативність; критичне ставлення до проявів соціальної несправедливості; почуття громадянської відповідальності тощо.<br>Доведено, що вагомий внесок у справу становлення психолого-педагогічних служб для дітей у кінці XIX – на початку XX століття зробили й недержавні благодійні об’єднання, котрі займалися філантропічною діяльністю. До передумов створення психолого-педагогічних служб для дітей в Україні варто віднести і започаткування шкіл для дітей з особливими потребами – глухонімих, сліпих та розумововідсталих, – і установ для неповнолітніх правопорушників, хліборобських колоній та ремісничих притулків для морально знівечених юнаків, поширення сирітських і виховних будинків. Засновниками зазначених установ були земства та приватні благодійні товариства (Товариство трудової допомоги глухонімим, Всеросійське опікунство сліпих та ін.). У кінці ХІХ століття подібні притулки існували в Харкові, Києві, Одесі, Сімферополі, Чернігові й деяких інших містах України.</p> V. FAZAN, A. BOIARSKA-KHOMENKO, O. KUZNETSOVA, L. SHTEFAN Авторське право (c) 2022 http://pednauki.pnpu.edu.ua/article/view/264604 Mon, 19 Sep 2022 00:00:00 +0300 ПОСТУП АВТОНОМІЇ УКРАЇНСЬКИХ УНІВЕРСИТЕТІВ У 1884–1917 РР. http://pednauki.pnpu.edu.ua/article/view/264610 <p>Встановлено, що статут 1884 р. перетворив університети з вільних закладів у “напіввільні”. Після прийняття реакційного статуту різко падає авторитет викладача, молодь більше не сприймає їх як своїх наставників, не довіряє слову, зрідка відвідує заняття.<br>Схарактеризовано організаційну автономію Харківського університету: компетенцію ради – звужено; основну управлінську функцію в університеті здійснювало правління; інспекцію наділена судовою та адміністративною владою над студентами; виборність вищих посадовців освітнього закладу ліквідовано, а відновлено лише в 1905 р.; ректор не мав права розв’язувати питання, що стосувалися університетського життя, без попереднього узгодження з попечителем; викладачів обирало міністерство, при цьому часто враховувалися не наукові здобутки претендента на посаду, а його покірність владі.<br>Проаналізовано академічну автономію Харківського університету: викладачі не мали ніякого впливу на управління університетом відповідно до нового статуту; виникла потреба повернути колишній авторитет професорів за рахунок більш широкої організації практичних занять, заснування наукових і літературних гуртків, облаштування студентських гуртожитків. У зв’язку з цим професорам доводилося працювати в тяжкій атмосфері, яка не сприяла підйому їхнього духу й енергії, але навіть за таких умов викладачі намагалися сумлінно виконувати свій обов’язок і бути науково продуктивними. Стало можливим отримання наукового ступеня без захисту дисертації (Honoris causa).<br>Висвітлено організаційну автономію Київського університету: у процесі обрання кандидатів на посади ректорів, деканів, професорів, міністерство керувалося так званою “благонадійністю” претендентів, саме тому багато прогресивних науковців опинилося за межами вищих навчальних закладів.<br>“Тимчасові правила про управління вищими навчальними закладами відомства Міністерства народної освіти” (1905 р.), проект нового статуту повернули певну самостійність вишам: рада університету мала право обирати ректора, ад’юнктів, професорів, факультетські збори – деканів і секретарів; керування інспекцією перейшло до повноважень ректора, обов’язки інспектора виконував проректор, якого призначали з числа професорів.<br>Репрезентовано академічну автономію Київського університету: навчальний процес контролювали попечитель та міністр освіти; розклад занять обов’язково затверджували в міністерстві; ретельній перевірці підлягала навчальна діяльність професорської колегії. Міністерство, помічаючи негативний вплив статуту на розвиток науки, навчально-виховного процесу, змушене було звернутися до освітян з проханням висловити пропозиції щодо удосконалення вимог, якими мають керуватися університети у своїй діяльності. Унаслідок цього оприлюднено низку записок-відповідей професорів, зокрема і Київського університету, у змісті яких обґрунтовано посилення автономії вищих навчальних закладів задля покращення<br>якості освітнього процесу.</p> V. MOKLIAK, P. ARTIUSHENKO, L. MATIASH Авторське право (c) 2022 http://pednauki.pnpu.edu.ua/article/view/264610 Mon, 19 Sep 2022 00:00:00 +0300 ПРОБЛЕМА ЄДНОСТІ ПЕДАГОГІЧНОЇ ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИКИ: ІСТОРІЯ І СЬОГОДЕННЯ http://pednauki.pnpu.edu.ua/article/view/264670 <p>Здійснено аналіз проблеми єдності і співвіднесення педагогічної теорії та практики в історичній ретроспективі, зокрема – в руслі прагматичної концепції Дж. Дьюї, методу проєктів В. Кілпатріка, Дальтон-плану Г. Паркхерст, бригадно-лабораторного методу організації навчання, зв’язку загальної освіти з політехнічною і трудовою підготовкою. Підкреслено, що єдність теоретичних і практичних компонентів педагогічного процесу виключає питання домінування теорії чи практики або їх незалежного співіснування. У цьому контексті важливим є – міцний зв›язок, баланс і оптимальне співвіднесення. Підґрунтям забезпечення єдності педагогічної теорії та практики виступає принцип цілісності, фундаментальності і безперервності навчання.<br>Зазначено, що в умовах Нової української школи принцип зв’язку теорії і практики є одним із провідних в організації освітнього процесу. У цьому зв’язку все більшої актуальності набувають методи / системи / технології самореалізації учнів, такі як: перевернутий клас, метод проєктів, кейс-метод, віннетка-план, дальтон-план та ін. У цьому контексті увагу акцентовано на важливості якісної підготовки майбутніх учителів, зокрема запропоновано рекомендації щодо посилення ефективності цієї роботи: у площині підвищення професійного і загальнокультурного рівня та педагогічної майстерності викладача закладу вищої освіти; у площині розроблення нових та перегляду / оновлення діючих освітньо-професійних програм підготовки бакалаврів і магістрів; у площині удосконалення механізмів забезпечення надання якісних освітніх послуг.</p> O. ILCHENKO, N. KONONETS Авторське право (c) 2022 http://pednauki.pnpu.edu.ua/article/view/264670 Mon, 19 Sep 2022 00:00:00 +0300 ВИВЧЕННЯ ТРАДИЦІЙ НАРОДНОЇ ТВОРЧОСТІ УКРАЇНИ В ЗАКЛАДАХ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ http://pednauki.pnpu.edu.ua/article/view/264671 <p>В статті аналізується процес вивчення традицій народної творчості України в закладах позашкільної освіти. Відзначено, що формування національної ідентичності у підростаючого покоління має велике значення. Це можна зробити кількома способами, у тому числі шляхом залучення учнів до національної культури, галузями якої є народна творчість та її традиції. При цьому, автентична народна творчість є історичним явищем. В її основі – доісторичні часи, що відображають різноманітні потреби людей, поповнюють матеріальний і духовний скарб українського народу. Мабуть, найважливішою народною традицією є усна народна творчість, мова. Завдяки мові усна народна творчість передається з покоління в покоління і є основою національної свідомості та культури. Визначено, що найпоширенішими видами народної творчості в Україні, які доступні підліткам і не потребують надто складного обладнання, є вишивка, писанкарство, керамічні іграшки. Аналіз показав, що на гурткових заняттях із вивчення традицій народної творчості України, роботи з різноманітним матеріалом учні поступово дізнаються про здобутки минулого, набувають практичного досвіду, збагачуються позитивними емоціями. Творчі вироби, створені гуртківцями, – це стилізовані, сучасні копії, імітації старовинних предметів побуту, речей, які нас оточують інтер’єрного призначення тощо. Вони ніби об’єднують автентичні символи нашого народу, національні та родинні святині. Визначено, що метою програм гуртків з вивчення традицій народної творчості є&nbsp; розвиток особистих здібностей учнівської молоді, при цьому, основними завданнями є формування таких компетенцій: пізнавальної, яка знайомить з поняттями та знаннями про народну творчість; практичної, що допомагає оволодіти навичками створення різноманітних виробів; творчої, що забезпечує виховання творчих здібностей; соціальної, що сприяє формуванню дбайливого та шанобливого ставлення до народних традицій, національної свідомості, естетичного смаку, популяризація народних промислів.<br>Також, відзначено, що позакласна та позашкільна робота формує унікальне творче освітнє середовище, відкрите для кожної дитини, яке не може створити жоден заклад загальної середньої освіти, оскільки немає відповідної спеціалізації та спеціалістів для розвитку креативних умінь і талантів учня.</p> L. GRYTSENKO, T. SAIENKO Авторське право (c) 2022 http://pednauki.pnpu.edu.ua/article/view/264671 Mon, 19 Sep 2022 00:00:00 +0300 ОРГАНІЗАЦІЯ ДОЗВІЛЛЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ В ЗАКЛАДАХ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ КІНЦЯ ХХ – ПЕРШОЇ ЧВЕРТІ ХХІ СТОЛІТТЯ http://pednauki.pnpu.edu.ua/article/view/264672 <p>У статті розглянуто організаційні аспекти дозвіллєвої діяльності дітей з особливими освітніми потребами в закладах позашкільної освіти за часи незалежності України. На підставі аналізу нормативно правових документів, огляду наукових робіт зазначеного періоду, практичного досвіду проведення заходів у сфері позашкільної освіти сформульовано бачення змісту, форм та видів роботи з підростаючим поколінням. Зміст організації дозвіллєвої діяльності розкрито через комплекс принципів та функцій. Найбільш важливими принципами організації є принципи послідовності; системності; добровільності; диференціації; доступності та якості дозвіллєвих послуг; відповідності дозвіллєвих послуг місцевим умовам; інтересу; єдності реакції та пізнання; спільності діяльності; індивідуалізації; міждисциплінарності; практичності; візуалізації тощо. Головними функціями організації дозвіллєвої діяльності є рекреаційно-розважальна; пізнавально-розвивальна; соціально-адаптивна; комунікативна; інформаційно-освітня; ігрова; виховна; ціністно-орієнтаційна; творча тощо. Дана характеристика організаційної структури управління та державного регулювання системою закладів позашкільної освіти на різних рівнях управління та з урахуванням галузевих особливостей і типів установ. Окремі заклади позашкільної освіти відносять до галузей освіти, культури і мистецтва, фізкультури і спорту, туризму та краєзнавства, оздоровлення та відпочинку. Виявлено, що взаємодія установ та закладів різних рівнів управління позашкільною освітою, вихованців, батьків, педагогічних колективів, окремих педагогів-організаторів здійснюється на засадах партнерства. Проаналізовано проект Закону України про внесення змін до деяких законів України від 29.04.2021, яким запропонована корпоративна форма власності, що передбачає укладання договору між кількома засновниками різних форм власності на засадах державно-приватного партнерства. З’ясовано, що корпоративна форма власності зможе сприяти збільшенню фінансування закладів позашкільної освіти та покращенню ресурсного їх забезпечення. Зроблено висновок, що сучасна система дозвіллєвої роботи у сфері позашкільної освіти включає позакласну та позаудиторну роботу в закладах освіти, палацах, центрах, будинках, бібліотеках, стадіонах, театрах, музеях, в яких постійно функціонують гуртки, групи, секції, клуби, студії та інші творчі об’єднання.</p> A. KOBOBEL, Ya. DEMUS Авторське право (c) 2022 http://pednauki.pnpu.edu.ua/article/view/264672 Mon, 19 Sep 2022 00:00:00 +0300 MODERN SPIRITUAL AND MORAL ASPECTS OF EDUCATION IN PEDAGOGICAL INSTITUTIONS OF HIGHER EDUCATION http://pednauki.pnpu.edu.ua/article/view/264673 <p>The purpose of the article: to reveal the essence of the concept of spiritual and moral education in pedagogical institutions of higher education. To determine the directions of spiritual and moral education of students of higher education institutions. Create a model of spiritual and moral growth of the individual.</p> T. FAZAN Авторське право (c) 2022 http://pednauki.pnpu.edu.ua/article/view/264673 Mon, 19 Sep 2022 00:00:00 +0300 К. Д. УШИНСЬКИЙ ПРО ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ТА ЗМІСТ НАВЧАННЯ У ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ http://pednauki.pnpu.edu.ua/article/view/264674 <p>У статті проаналізовано та розкрито педагогічну спадщину К.Д.Ушинського, основні принципи, а саме(:принцип наочності, доступності, свідомості й активності, послідовності й систематичності, міцності знань, зв’язку навчання з життям, емоційності, поєднання інтересу й відповідальності, своєчасності, самостійності учнів, науковості,та ін,), а також зміст навчання у закладах освіти. Акцентовано увагу на важливості вивчення педагогічних поглядів видатного педагога в умовах реформування та удосконалення системи вищої освіти України.</p> I. KRAVCHENKO Авторське право (c) 2022 http://pednauki.pnpu.edu.ua/article/view/264674 Mon, 19 Sep 2022 00:00:00 +0300 ДОШКІЛЬНА ОСВІТА В УКРАЇНІ: НОВІ РЕАЛІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ http://pednauki.pnpu.edu.ua/article/view/264675 <p>Статтю присвячено проблемі організації освітнього процесу в закладах дошкільної освіти під час воєнного стану, введення якого в Україні позначилося на всіх сферах людського життя. Особливих змін зазнає освітня галузь, зокрема дошкільна.<br>Автором проаналізовано сучасний стан проблеми організації освітнього процесу, проведено аналіз чинних нормативних документів; охарактеризовано понятійний апарат досліджуваної проблематики; акцентовано увагу на стратегіях організації освітнього процесу в закладах дошкільної освіти. Доведено актуальність і недостатню розробленість цієї проблематики.<br>Автором охарактеризовані організаційно-методичні засади щодо функціонування дошкільної освіти в нових реаліях особливості психологічного супроводу дітей та батьків; звернена увага на ключові аспекти соціалізації дітей. У статті запропоновані ефективні рішення, щодо організації освітнього процесу в ЗДО у воєнний час; надання психологічної підтримки дітям, педагогам, батькам.<br>Проаналізовано види та канали комунікації з учасниками освітнього процесу під час воєнного стану ресурси щодо забезпечення освітнього процесу, у тому числі дистанційного, змішаного та очного, надано їм детальну характеристику. Цінним для дослідження є прогнозовані автором пріоритетні напрями розвитку дошкільної освіти України у воєнний й післявоєнний час.<br>Матеріал поданий у статті орієнтований на педагогічних працівників, науковців, адже містить корисну інформацію про організацію освітнього процесу в закладах дошкільної освіти під час воєнного стану.</p> O. KOSENCHUK Авторське право (c) 2022 http://pednauki.pnpu.edu.ua/article/view/264675 Mon, 19 Sep 2022 00:00:00 +0300 ОСНОВНІ НАПРЯМИ РОЗРОБЛЕНОСТІ ДОСЛІДЖЕННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПОСТАТІ ГРИГОРІЯ ВАЩЕНКА http://pednauki.pnpu.edu.ua/article/view/264676 <p>У статті висвітлено основні напрями розробленості дослідження педагогічної постаті Григорія Ващенка. Виокремлено дев’ять напрямів розробленості досліджуваної проблеми. Встановлено, що Г. Ващенко звертався до світової історії педагогічних систем, вивчав процес розбудови національної системи освіти як надзвичайно складне та відповідальне завдання, закликав враховувати досвід розвитку системи освіти України у різні періоди. Розкрито вагомість внеску Г. Ващенка у розвиток освіти, дидактики.</p> L. PETRENKO Авторське право (c) 2022 http://pednauki.pnpu.edu.ua/article/view/264676 Mon, 19 Sep 2022 00:00:00 +0300 СПІВВІДНОШЕННЯ ПОКАЗНИКІВ СПЕЦІАЛЬНОЇ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ СПОРТСМЕНІВ З ВІЛЬНОЇ БОРОТЬБИ http://pednauki.pnpu.edu.ua/article/view/264510 <p>Основною метою є підвищення рівня спеціальної фізичної підготовки спортсменів з вільної боротьби за експериментальної методикою яка поєднала ігровий та коловий метод в навчально-тренувальному процесі. Для підвищення рівня спеціальної фізичної підготовки спортсменів з вільної боротьби ми застосовували експериментальну методику в поєднанні ігрового методу з коловим методом, а у контрольній групі основним методом застосовувався лише коловий метод тренувань. Співвідношення показників до та після педагогічного експерименту спостерігається позитивна динаміка як в експериментальній так і контрольній групах за більшою частиною тестів експериментальна група знаходилась на вищому рівні ніж контрольна за тестом «Забігання навколо голови 10 разів», «Перевороти із упору головою в килим на «борцівський міст» (10-10-10)» та «Вправа «прохід в ноги» 10 разів».</p> I. VOVK, T. RAMIK Авторське право (c) 2022 http://pednauki.pnpu.edu.ua/article/view/264510 Mon, 19 Sep 2022 00:00:00 +0300 ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ ІНКЛЮЗИВНОГО ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ http://pednauki.pnpu.edu.ua/article/view/264512 <p>В статті описано організаційні і педагогічні проблеми інклюзивного фізичного виховання дітей з освітніми потребами. Питання освітньої інклюзії в сфері фізичної культури дітей з освітніми потребами має низку проблем. Серед них недосконалість матеріально-технічного забезпечення, відсутність адаптованих програм інклюзивного фізичного виховання, непідготовленість педагогічних кадрів, недосконалість системи соціальної підтримки, архітектурна недоступність освітніх закладів, «особливе» ставлення оточення до дітей з порушеннями у психофізичному розвитку. Описано практичні рекомендації вчителю фізичної культури, який здійснює інклюзивна фізичне виховання: проводити комплексні уроки інклюзивного фізичного виховання; заняття проводити в різних побудовах (у колі, у вільному розподілі по залу, у колоні, в розімкненій шерензі, на місці і в русі); загальнорозвивальні, корекційні та прикладні вправи доцільно проводити у формі імітаційних вправ та ігрових завдань, об’єднаних в комплекси; учителю необхідно працювати в тісному контакті з лікарями; пам’ятати про найбільш типових протипоказання; здійснювати індивідуальний підхід до дозування фізичних навантажень на уроці; оцінку успішності на уроках інклюзивного фізичного виховання вчителю здійснювати обережно, підходити до оцінки кожного учня індивідуально.</p> A. HOOK, I. BODNAR Авторське право (c) 2022 http://pednauki.pnpu.edu.ua/article/view/264512 Mon, 19 Sep 2022 00:00:00 +0300 ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА СФОРМОВАНОСТІ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ УЧНІВ У ТРУДОВОМУ НАВЧАННІ http://pednauki.pnpu.edu.ua/article/view/264514 <p>У статті розглядається проблема формування громадянської відповідальності учнів на уроках трудового навчання. Визначено феномен громадянської відповідальності як інтегративний вияв низки її складових компонентів: просуспільно-активна життєва позиція; самостійність, наполегливість, самоаналіз, самоконтроль та самоорганізація у суспільних відносинах; виконання громадянських норм і цінностей; чесність; готовність відповідати за власні вчинки; привласнення норм і принципів суспільної моралі; національна і планетарна свідомість. Зроблено висновок, що показником набуття учнями оптимальних рівнів громадянської відповідальності є опанування ними її складовими компонентами. Визначено критерії сформованості громадянської відповідальності, які визначають міру опанування її складниками учнями за ознакою продуктивності їхнього вияву в освітній діяльності та розвитку громадянських якостей школярів: знання та розуміння громадянських норм і цінностей; сформованість ціннісних ставлень до складових громадянської відповідальності; активність вчинків у застосуванні практичного досвіду громадянської відповідальності. На підставі обґрунтованих критеріїв та показників сформованості громадянської відповідальності учнів визначено рівні її сформованості: високий, достатній, середній та початковий. Експериментальним шляхом виявлено результативність формування громадянської відповідальності учнів основної школи на уроках трудового навчання. Позитивну динаміку зростання було виявлено на трьох рівнях сформованості громадянської відповідальності (достатньому, середньому і початковому), а на високому рівні було встановлено регресію. Позитивна динаміка зростання початкового рівня та негативна регресія на високому рівні сформованості громадянської відповідальності свідчать про те, що наявні традиційні підходи до формування громадянської відповідальності учнів основної школи у процесі трудового навчання є недостатньо ефективними та потребують концептуального коригування і відповідної організації за спеціально підібраними методами навчання.</p> A. DEDENEV, A. TSYNA Авторське право (c) 2022 http://pednauki.pnpu.edu.ua/article/view/264514 Mon, 19 Sep 2022 00:00:00 +0300 ДОСЛІДЖЕННЯ ЦІННІСНИХ УСТАНОВОК МОЛОДІ НА ШЛЮБ І СІМЕЙНЕ ЖИТТЯ http://pednauki.pnpu.edu.ua/article/view/264515 <p>У статті проаналізовано актуальність і важливість розвитку високого рівня культури шлюбно-сімейних взаємин та роль родини в житті особистості.<br>Закцентовано, що в Україні тривалий час не висвітлювалися численні проблеми, що стосувались питань статі та статевих стосунків: пріоритет класових цінностей над загальнолюдськими витісняв з освітнього процесу навчально-виховну роботу, метою якої було б набуття учнями знань, умінь та навичок, що спряли б їх становленню як чоловіка чи жінки.<br>Визначено типи шлюбно-сімейних стосунків у сучасної молоді та ставлення старшокласників до шлюбу й позашлюбного співжиття. Обґрунтовано, що, зокрема, такий тип стосунків, як спільне співжиття до шлюбу, у сучасних молодих людей постає на ґрунті бажання більш змістовно й детально пізнати один одного в процесі позашлюбного спільного життя, звичайно якщо цей вид взаємин усвідомлений і продуманий.<br>Простежено, що, незважаючи на переважно позитивне ставлення старшокласників до шлюбу, сім’ї, сімейних стосунків, варто активніше здійснювати роботу щодо освіти школярів у питаннях шлюбу та родини. Ґрунтовно опрацьовано дані щодо поглядів сучасної молоді, особливо юнаків, які серйозно і виважено підходять до питання вступу в шлюб, вибору шлюбного партнера і забезпечення сім’ї.<br>З’ясовано роль сім’ї у збереженні та зміцненні фізичного, морального, духовного здоров’я молоді, формуванні міжстатевих стосунків та соціалізації дитини. Узагальнено, що сім’я традиційно була, є й залишається найпершим соціальним середовищем для дитини та одним із головних осередків відтворення людської цивілізації, окремої нації.<br>Виокремлено вікові межі вступу в шлюб на підґрунті усвідомлення всіх позитивних і негативних аспектів цього питання для прийняття правильного рішення. Простежено, що сучасні юнаки й дівчата досить виважено аналізують ключові чинники процесу вступу в шлюб й вибору шлюбного партнера. Узагальнено знання про сім’ю, устрій родинного життя, виконання подружніх обов’язків і батьківських ролей. Висвітлено, що батьки прагнуть виховувати своїх синів і дочок справжніми громадянами, прищеплювати їм високі моральні якості майбутнього сім’янина, формувати в юнаків і дівчат свідоме ставлення до власного здоров’я.</p> T. DENYSOVETS, I. DENYSOVETS, N. PYVOVAR, O. KVAK Авторське право (c) 2022 http://pednauki.pnpu.edu.ua/article/view/264515 Mon, 19 Sep 2022 00:00:00 +0300 НАВЧАЛЬНІ ДОСЯГНЕННЯ УЧНІВ 5-9 КЛАСІВ З ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ ЯК ОБ’ЄКТ МОНІТОРИНГУ В ПЕДАГОГІЧНІЙ ТЕОРІЇ http://pednauki.pnpu.edu.ua/article/view/264517 <p>У статті розглядається проблема уточнення сутності моніторингу навчальних досягнень учнів 5-9 класів з трудового навчання та проведення аналіз стану проблеми впровадження моніторингу на рівні загальної середньої освіти. Одним із дієвих шляхів розв’язання виділених проблем визначено впровадження системи забезпечення якості процесу та результатів трудового навчання в школі, важливою складовою якої виступає моніторинг навчальних досягнень учнів. До одного з різновидів такого моніторингу віднесено моніторинг навчальних досягнень учнів 5–9 класів з трудового навчання, розробка системи якого потребує визначення його специфічних особливостей, якими він вирізняється серед інших видів моніторингу. Поняття «навчальні досягнення учнів» є складовим більш ширшого поняття «результати навчання учнів», які визначаються за вимогами державних освітніх стандартів. Під навчальними досягненнями учнів розуміється інтегральна характеристика процесу та результатів навчання, яка обумовлена такими чинниками соціальної продуктивності освіти як зміст предметного навчання в школі, рівень компетентності педагогічних працівників, інноваційні технології навчання та відповідна їм матеріально-технічна база. Виходячи з того, що об’єктом моніторингу в проведеному дослідженні є навчальні досягнення учнів обґрунтовано суттєві ознаки поняття «моніторинг навчальних досягнень учнів», які є необхідними для його визначення: неперервне цілеспрямоване спостереження за результатами та функціонуванням компетентнісно-орієнтованого трудового навчання, а також за вимогами ринку освітніх послуг закладів середньої, передвищої та вищої професійної освіти з метою аналізу отриманої інформації, педагогічного прогнозування та прийняття організаційно-педагогічних рішень із забезпечення взаємовідповідності результатів трудового навчання діючим вимогам, встановленим державними стандартами базової і повної середньої освіти.</p> L. LYSENKO Авторське право (c) 2022 http://pednauki.pnpu.edu.ua/article/view/264517 Mon, 19 Sep 2022 00:00:00 +0300 ЦІННІСНИЙ ВИМІР ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ У СУЧАСНІЙ ОСВІТІ http://pednauki.pnpu.edu.ua/article/view/264520 <p>Глобальні зміни чинників здоров’я в умовах інформаційного суспільства є найбільш важливою підставою виділення проблематики здорового способу життя як пріоритетного напряму досліджень освітньої сфери. Принципи формування здорового способу життя випливають з відповідальності особистості за свої власні здоров'я та життя і орієнтують її на активну самостійну діяльність для здійснення процесу само актуалізації. З точки зору соціально-освітнього простору здорового способу життя найбільш доцільно говорити про необхідність цілеспрямованого культивування його цінностей як самостійний аспект навчально-виховного процесу. Це ставить дослідницьку проблему ціннісного виміру здорового способу життя у сучасній педагогічній теорії та практиці. З методологічної точки зору вказана проблема є міждисциплінарною і пов'язана з використанням таких понять як світогляд, картина світу, моральні цінності тощо. Відповідно йдеться про необхідність застосування порівняльного, системного, структурно-функціонального методів, а також настанов таких філософських напрямів як філософія освіти, філософія здоров’я, філософія культури.<br>Варто зазначити, що здоровий спосіб життя у ціннісному вимірі можна трактувати як комплекс суспільно прийнятих цінностей, які реалізуються шляхом забезпечення комплексу умов з метою формування потреби та мотивації особистості щодо забезпечення власного здоров’я у єдності всіх його видів. При цьому найважливішою є морально-духовна сторона здорового способу життя, що формується у процесі морального виховання і має своїм результатом становлення духовності особистості. У цілому ціннісний вимір здорового способу життя як предмет освітньо-соціалізуючих впливів представляє собою формування, розвиток та якісне перетворення морально-духовної свідомості людини у напрямі становлення здоров'язберігаючих цінностей, що здійснюється під впливом усієї системи виховних і соціальних факторів, на основі яких здійснюється процес соціалізації. Здоровий спосіб життя людини виступає в якості об'єднуючого і стабілізуючого чинника підпорядкування цілеспрямованому впливу культурних цінностей природних детермінант розвитку людини. Як система цінностей він формується на основі культури здоров’я як важливої цілі сучасної освіти та репрезентується у відповідному змісті моделі життя конкретної людини.</p> T. POBOCHA Авторське право (c) 2022 http://pednauki.pnpu.edu.ua/article/view/264520 Mon, 19 Sep 2022 00:00:00 +0300 ЗМІНИ ТЕХНІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ КІКБОКСЕРІВ СЕРЕДНІХ ВАГОВИХ КАТЕГОРІЙ НА ЕТАПІ ПОПЕРЕДНЬОЇ БАЗОВОЇ ПІДГОТОВКИ http://pednauki.pnpu.edu.ua/article/view/264521 <p>У статті проведено аналіз порівняльної оцінки підвищення технічної підготовки кікбоксерів середньої вагової категорії на етапі попередньої базової підготовки. У дослідженні прийняли участь 60 кікбоксерів, які знаходились на етапі попередньої базової підготовки, вік спортсменів від 10 до 13 років. До експериментальної групи були зараховані 30 кікбоксерів середніх вагових категорій (І підгрупа (40кг), ІІ підгрупа (45кг) і ІІІ підгрупа (50кг)) в КГ 30 кікбоксерів середніх вагових категорій (І підгрупа (40кг), ІІ підгрупа (45кг) і ІІІ підгрупа (50кг)). До експериментальної групи увійшли кікбоксери Львівської обласної федерації кікбоксингу ІСКА м. Львова та спортсмени контрольної групи – у СК «Берсерк» м. Львів. Кікбоксери, які впродовж педагогічного експерименту тренувались за авторською програмою приріст за всіма показниками в спортсменів І підгрупи (40кг) становив від 27,27% до 42,85% від вихідного рівня, в ІІ підгрупі (45кг) приріст становив від 33,76% до 40,71% від вихідного рівня і в ІІІ підгрупі (50кг) приріст становив 25,93% до 33,30%, тоді як в спортсменів, які тренувались за традиційною програмою з кікбоксингу версією ISKA результати в І підгрупі (40 кг) контрольних показників зросли в межах 0,32-3,08% (р&gt;0,05), в ІІ підгрупі (45кг) спостерігається зниження показників в ударах рукою (правий прямий) «швидкість», лівий боковий «швидкість» і «обсяг роботи» та в ударі стопою (правий прямий і лівий прямий) в «обсязі роботи» від 2,41% до 3,69%, за останньою ІІІ підгрупою (50кг) відбулись суттєві зрушення за такими показниками, як «швидкість» в ударах руками (правий прямий, лівий боковий і правий знизу) відповідно 9,90%, 11,66% та 20,74% (р≤0,05) і «безпечності» в ударі коліном 27,77% (р≤0,05). За результатами інших показників прирости становили від 0,73% до 4,64% (р&gt;0,05). За результатами педагогічного експерименту група яка тренувалась за авторською програмою виявилась більш ефективною порівняно з традиційною програмою для кікбоксерів середніх вагових категорій на етапі попередньої базової підготовки.</p> V. RYKHAL, A. OKOPNYY, N. HUTSUL, O. DONETS Авторське право (c) 2022 http://pednauki.pnpu.edu.ua/article/view/264521 Mon, 19 Sep 2022 00:00:00 +0300 ЗМІНА РІВНЯ ЗАГАЛЬНОЇ ТА СПЕЦІАЛЬНОЇ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ ЧЕРЛІДЕРІВ У ПЕРЕДЗМАГАЛЬНОМУ ПЕРІОДІ http://pednauki.pnpu.edu.ua/article/view/264524 <p>Черліденг є відносно новим видом спорту, який має свою класифікацію, активно розвивається та має численну кількість прихильників. Тому актуальними є питання підготовки спортсменів, особливо у передзмагальному періоді.<br>У дослідженні брали участь спортсмени відділення черліденгу групи спеціалізованої підготовки першого року навчання. Дослідження тривало протягом 6 місяців та охопило два передзмагальних періоди: підготовку до Кубку та Чемпіонату України з черліденгу. У процесі дослідження спортсмени виконували вправи загальної фізичної підготовки, а також спеціально спрямовані вправи. Для підготовки черлідера важливими є такі технічні характеристики, як: гнучкість, стрибучість, координація, сила, витривалість. Тестування показників загальної та спеціальної фізичної підготовленості проводилися двічі. Перший етап було проведено після трьох місяців тренувань у передзмагальному періоді до Кубку України, другий – після шести місяців тренувань перед Чемпіонатом України з черліденгу. Для перевірки та оцінки гнучкості використовувалася вправи шпагат. Для визначення силової витривалості використовували згинання та розгинання рук в упорі лежачи. Для тестування координаційних здібностей застосовувався тест «Фламінго». Для визначення рівня спеціальної фізичної підготовленості черлідера проводили тестування чер-стрибків, ліп-стрибків та поворотів. Отримані результати показали, що показники спортсменок, що брали участь у дослідженні, за час тренувань зазнали покращення. Так, збільшилася кількість спортсменів з високим рівнем загальної та спеціальної фізичної підготовленості з 63 % до 70 %; кількість спортсменів з рівнем вище середнього зменшилася з 25 % до 22 %; кількість спортсменів з середнім рівнем загальної та спеціальної фізичної підготовленості також зменшився з 10 % до 8 %. Спортсменів з рівнем загальної та спеціальної фізичної підготовленості нижче середнього після 6 місяців тренувань зафіксовано не було. Таким чином, проведене дослідження свідчить про позитивні зміни показників загальної та спеціальної фізичної підготовленості спортсменок у передзмагальному періоді.</p> S. SYNYTSYA, T. SYNYTSYA, L. SHESTEROVA Авторське право (c) 2022 http://pednauki.pnpu.edu.ua/article/view/264524 Mon, 19 Sep 2022 00:00:00 +0300