Педагогічні науки

ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ФОРМУВАННЯ В УЧНІВ ТРУДОВИХ УМІНЬ ТА НАВИЧОК З ОБРОБКИ КОНСТРУКЦІЙНИХ МАТЕРІАЛІВ

O. SOTNYCHOK — 2023-10-20

У статті розглядається актуальна проблема методики трудового навчання учнів обробці конструкційних матеріалів. Встановлено, що питання врахування психофізіологічних особливостей навчання учнів обробці конструкційних матеріалів у трудовому навчанні залишається дотепер малодослідженим. Доведено, що формування в учнів умінь і навичок із обробки конструкційних матеріалів є двома рівнями опанування трудовими процесами та їхніми складовими. Розкрито послідовність формування в учнів трудових умінь і навичок. Визначено, що формування трудових умінь і навичок обумовлюється психофізіологічними процесами, що протікають у чуттєво-руховому апараті організму людини . Розглянуто психофізіологічний механізм формування трудових рухів та дій. Встановлено, що чим більше повторень виконання трудових рухів і дій, тим меншими стають відхилення результатів руху від їхнього образу, запам’ятованого учнем. Відзначено існування ряду труднощів в управлінні організмом людини трудовими рухами, що ускладнює їхнє правильне формування, потребуючи багаторазових вправ в управлянні їхнім правильним виконанням: руховий ефект суттєво залежить від стану м’язів; учням необхідно навчитися усувати всі зайві для даного руху траєкторії, які загалом існують у формі шести ступенів свободи; виконання трудових рухів з обробки конструкційних матеріалів потребує від учнів певних фізичних зусиль для подолання опору оброблюваного матеріалу. Встановлено необхідність проведення пробних вправ із формування початкових, первісних умінь щодо їхнього виконання на навчальних заготовках, щоб якнайшвидше виявити відхилення від образу дії, помилки та виправити їх, запобігаючи необхідності переучування.

МУЗИЧНО РИТМІЧНЕ ВИХОВАННЯ ШКОЛЯРІВ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ ЗАСОБАМИ ЧЕРЛІДЕНГУ

S. SINYTSYA — 2023-10-20

У статті розкрито проблему низької рухової активності школярів. Виокремлено черліденг як популярний вид рухової активності, який включено до шкільної програми фізичної культури. Запропоновано використання музичних ігор, які покликані вдосконалити та закріпити необхідні уміння і навички музичної грамоти. Введено, окрім гри «Танець м’ячів» також розроблену нами гру «Chеer play». Підтверджено більш значні показники рівня рухової активності та відчуття ритму в учнів, яким проводилася гра «Chеer play». Розроблено, впроваджено та підтверджено ефективність хореографічного тренажеру «Cheer simulator», який являє собою зорову та слухову візуалізацію виконання базових позицій чер-рук та ніг у комбінації під музичний супровід.

РОЛЬ ТУРИСТИЧНО-ЕКСКУРСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ПІДВИЩЕННІ ЕФЕКТИВНОСТІ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ У ЗАКЛАДАХ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

K. SEMENOVA — 2023-10-20

У статті розкриваються особливості туристично-екскурсійної діяльності як комплексного та інтегративного навчально-виховного процесу. Показується її роль у підвищенні ефективності навчально-виховного процесу у закладах загальної середньої освіти. Автор наводить також напрямки реалізації потенціалу туристично-екскурсійної роботи для здійснення компетентнісного підходу у шкільній географії.

УРОК ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ В УМОВАХ ОНЛАЙН НАВЧАННЯ

A. KUKURUDZIAK — 2023-10-20

В статті висвітлено особливості формування здоров’я школярів в умовах дистанційного навчання. Останнім часом ситуація зі здоров’ям дітей наблизилась до критичної: підвищується рівень загальної захворюваності та поширеність захворювань окремих органів і систем. З ауважено, що одним із ключових факторів негативного впливу на здоров’я покоління, що підростає є дистанційне навчання, яке було започатковане у 2020 році внаслідок епідемії COVID-19 та частково продовжилось із введенням військового стану, оскільки це сприяло малорухливому способу життя дітей. Також внаслідок введення дистанційного навчання проведення повноцінних уроків фізичної культури стало неможливим. Проведено опитування серед школярів 15-16 років з приводу їх фізичної активності під час дистанційного навчання. Встановлено, що більше нніж 25% - взагалі не виконують вдома фізичних вправ (крім уроків фізичної культури). Також проведено аналіз результатів здачі деяких нормативів учнями до дистанційного навчання, та після, та побачено деяке зниження результатів навіть при тривалості онлайн навчання 1 місяць. З досліджень підтверджено, що дистанційне навчання, та, як наслідок, малоактивний спосіб життя, негативно впливає на фізичну складову здоров’я школярів. Для мінімізації цього негативного впливу потрібно розробляти ряд рекомендацій для підвищення фізичної активності в умовах онлайн навчання. Викладачам фізичної культури та батькам школярів варто приділяти значну увагу мотивуванню дітей до занять фізичними вправами й поза уроками, оскільки дистанційне навчання часто супроводжується малорухливим способом життя.

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ВИКОРИСТАННЯ ВЕБОРІЄНТОВАНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ ІНФОРМАТИКИ У НАВЧАННІ СТАРШОКЛАСНИКІВ ЗАКЛАДІВ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

L. PETRENKO — 2023-10-20

У статті схарактеризовано організаційно-педагогічні умови на уроках інформатики та розглянуто їхній вплив на формування цифрової компетентності через використання веборієнтованих технологій у навчанні старшокласників закладів середньої освіти. З`ясовано, що дотримання організаційно-педагогічних умов формують всебічно розвинену особу, яка прагне до самопізнання, вдосконалення, несе відповідальність за свої дії при роботі в Всесвітній мережі Інтернет. Проаналізовано, що використання веборієнтованих технологій, які базуються на організаційно-педагогічних умовах створюють оптимальні умови для розкриття потенціалу особистості учнів старших класів. Виокремлено й схарактеризовано проблеми впровадження веборієнтованих технологій на організаційно-педагогічних умовах у навчанні старшокласників закладів середньої освіти.

ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ЗМІШАНОГО НАВЧАННЯ НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ В СТАРШІЙ ШКОЛІ

V. KAUN — 2023-10-20

Статтю присвячено вивченню особливостей організації змішаного навчання на уроках математики в старшій школі. Схарактеризовано поєднання у змішаному навчанні традиційних методів і сучасних цифрових технологій, що надають учням можливість активно включатися в процес засвоєння матеріалу. Сформульовано різні аспекти організації змішаного навчання на уроках математики. Досліджено використання інтерактивних електронних ресурсів для покращення розуміння математичних концепцій учнями.
Продемонстровано вплив змішаного підходу на результати навчання учнів, їх мотивацію та самостійність. Розглянуто роль учителя як посередника в змішаному навчанні та методи для залучення учнів під час роботи з цифровими комунікаціями. Розкрито значення змішаного навчання на уроках математики в старшій школі і висвітлено поради для оптимальної організації такого освітнього процесу. Окреслено потенційні виклики, пов’язані з організацією змішаного навчання на уроках математики в старшій школі: необхідність налагодження доступу до цифрових ресурсів та інтернету, підтримка вчителя інформаційними технологіями, відстеження прогресу учнів і зворотній зв’язок. Репрезентовано переваги змішаного навчання: індивідуалізація, більша активність учнів, гнучкіший графік тощо.

ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ОСВІТИ В ШВЕЙЦАРІЇ

V. FAZAN — 2023-10-20

У статті подано аналіз актуальних проблем освіти Швейцарії. На основі опрацювання нормативних матеріалів (загальнодержавного та кантонального рівнів), наукових досліджень зарубіжних учених (U. Bekolli, X. Bueler, U. Fredriksson, B. Getto, A. Gretler, T. Holzer, M. Keim, K. Maag-Merki, J. Zulliger)та узагальнення освітньої діяльності педагогів-практиків (N. Boruvka, К. Кirr, R. Stuber) схарактеризовано систему освіти Швейцарії, висвітлено новітні тенденції та суперечності її розвитку.

НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЗАКЛАДІВ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ (1991–2022 РР.)

V. MOKLYAK — 2023-10-20

У статті схарактеризовано основні нормативно-правові акти періоду незалежності України, що врегульовують питання функціонування закладів позашкільної освіти. Виявлено, що існує кілька рівнів інституцій, на які покладаються задачі опікування закладами позашкільної освіти. Це зокрема національний (центральні органи виконавчої влади, державні заклади позашкільної освіти); обласний (органи місцевого самоврядування (обласні, районні, сільські, селищні комітети), місцеві державні адміністрації, органи громади об’єднаних територій та суміжні структурні підрозділи); місцевий (обов’язки покладаються безпосередньо на директора, а освітня діяльність забезпечується педагогічною радою, методистами, педагогами-організаторами, керівниками гуртків тощо).
Узагальнено, що на усіх рівнях відбувається злагоджена, скоординована робота усіх інституцій, котрі доповнюють діяльність одна одної, втілюючи системний та компетентнісний підхід. Аналізуючи діяльність окреслених інституцій у період незалежності України, нами виявлено певні тенденції в розвитку дозвіллєвої діяльності дітей з особливими освітніми проблемами, пропонованої цими закладами. Особливу увагу звернуто на визнання інклюзії на законному рівні, що посприяло реалізації моделі інтегрованого та інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах.

З ІСТОРІЇ ВИШИВКИ «БІЛИМ ПО БІЛОМУ» НА ПОЛТАВЩИНІ

M. KONDRATENKO — 2023-10-20

У статті розповідається про історію вишивального мистецтва «білим по білому» на Полтавщині, роботу профільних артілей, кооперативів та фабрик. Розкриваються неповторні технічні особливості виконання вишивки, художньо-виражальні засоби орнаментальних композицій. Про те, як вишивання «біллю» знайшло відображення в українських народних піснях. Загальне визнання здобула творчість вишивальниць, що працювали на Решетилівщині, також розповідається про сучасних носіїв технології виконання вишивки «білим по білому». У роботі майстрині використовують традиційні техніки й сучасні мотиви, звертаються до народних джерел, наголошуючи на тому, що і зараз вишивка «білим по білому» не втратила своєї актуальності.
Акцентовано на питанні проблеми продовження традиції молодими майстрами т а н а ш ляхах ї ї в ирішення, щ о п ередбачає з дійснення з аходів з охорони вишивки. Підкреслено втілення додаткових заходів щодо охорони та популяризації решетилівської вишивки – передачі її майбутнім поколінням.

ОСОБЛИВОСТІ СТАНОВЛЕННЯ STEM-ОСВІТИ: ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД

L. PETRENKO — 2023-10-20

У статті досліджено особливості становлення STEM-освіти у зарубіжних освітніх закладах та основні шляхи ı̈ı̈ впровадження. Визначено , що ц е й напрямок є актуальним та перспективним на сьогодні, оскільки вибудовується якісна командна та дослідницька робота в навчанні, що позитивно впливає на формування у майбутніх фахівців здатності продуктивно використовувати набуті знання на практиці. Проаналізовано зарубіжні курси, що викладаються в провідних ЗВО та орієнтовані на впровадження STEM-технологій, а також розкрито інноваційний підхід до освіти. Виокремлено особливості впровадження STEM-освіти за кордоном.

ПОНЯТТЯ ТА ЗМІСТ ОСВІТНЬОЇ ПАРАДИГМИ

V. MOKYAK — 2023-10-20

Визначено, що освітня парадигма є фундаментальним аспектом освітньої практики, який формує спосіб задумування, структурування та оцінювання навчання . Дослідження показали , що різні парадигми мають значний вплив на результати навчання учнів, підкреслюючи важливість прийняття більш орієнтованого на учня та конструктивістського підходу в освіті.
Встановлено, що закріплення освітніх парадигм у законах має важливе значення для забезпечення того, щоб освіта відповідала бажаним цілям і результатам. Впровадивши бажану парадигму в навчальну програму, підготовку та розвиток вчителів, оцінювання та надання ресурсів, законодавці можуть створити більш ефективний і змістовний освітній досвід для учнів.
Наведено аргументи на користь того, що розробка навчальних програм є одним із способів впровадження освітніх парадигм у закони. Навчальна програма є основою освіти, і вона визначає, що учні вивчають і як вони це вивчають. Включивши певну освітню парадигму в навчальну програму, законодавці можуть гарантувати, що вчителі надають освіту, яка відповідає бажаній парадигмі.
Розглянуто поточну освітню парадигму в Європейському Союзі, яка наголошує на важливості надання високоякісної, актуальної та інклюзивної освіти та навчання, яке готує учнів до активної участі в житті суспільства та робочої сили. Зосередженість ЄС на ключових компетенціях і навчанні впродовж життя відображає ширшу зміну освітніх парадигм у бік більш орієнтованих на учня, гнучких і персоналізованих підходів до навчання, які наголошують на розвитку навичок 21-го століття.
Проаналізовано зв’язок між освітніми парадигмами та освітніми програмами. Встановлено, що вони є тісно пов’язаними поняттями, які разом формують спосіб задумування, структурування та оцінювання навчання. Освітня парадигма визначає цілі та результати, зміст, структуру, а також методи і стратегії, що використовуються в освітній програмі. Розуміючи зв’язок між цими двома поняттями, педагоги можуть розробляти більш ефективні та змістовні освітні програми, які відповідають їхній освітній парадигмі.

ФЛЕКСИБІЛЬНІСТЬ ВИКЛАДАЧА ВИЩОЇ ШКОЛИ ЯК ІНВАРІАНТ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ

A. KHOMENKO — 2023-10-20

У статті на основі методолого-теоретичного аналізу наукових праць розкрито сутність і значення особистісної флексибільності викладача вищої школи як інваріанту його професійної компетеності. Установлено, що особистісну флексибільність викладача вищої школи доцільно розглядати як ментальну (розумову) здібність та одночасно властивість когнітивних процесів, яка характеризує спроможність до переосмислення концептуальної картини світу на основі отримання нової інформації; уміння відмовитися від неефективних засобів взаємодії, прийомів мислення, способів поведінки й виробити власні, або прийняти нові, креативні підходи до здійснення професійної діяльності.
Визначено умови становлення і розвитку особистісної флексибільності викладача вищої школи як показника його педагогічного професіоналізму: удосконалення фахово-педагогічної компетентності шляхом самостимулювання систематичної науково-методичної інтелектуально-пошукової пізнавальної діяльності, участі у різних формах підвищення професійної кваліфікації, осмислення й використання педагогічних інновацій у професійній підготовці фахівців; поглиблення і розширення світоглядної ерудиції на основі формування світоглядних узагальнень, що утворюють інформаційну базу поглядів викладача на загальнонаукову картину світу, типи матеріальних і духовних систем, закони функціонування й розвитку природи та суспільства, сутність людського буття; саморефлексія внутрішньо-особистісних психічних процесів: комунікативна поведінка, мотивація готовності до нових умов життєдіяльності, виявлення позитивних особистісних характеристик у взаємодії, сприйняття і контроль складних професійних і життєвих ситуацій, здатність до генерації альтернативних варіантів рішень.

POETICS OF UKRAINIAN MUSICAL FOLKLORE

M. US — 2023-10-20

The article will determine the peculiarities of the poetics of Ukrainian musical folklore as a source of popular perception of history and everyday life, necessary for transmission to the next generation. The study showed that the song images of history and everyday life created by the people are endowed with high artistic qualities and documentary persuasiveness, which makes them effective translators of the wisdom of ancestors to future generations. The research was done sequentially. Based on the study of special literature, it was found that in musical ethnography the term «poetics» came from literary studies and was initially applied to the phenomena of professional art. The poetics of folklore began to be considered from the 19th century, and at the present time it has become very extensive. Poetics can refer to certain genera, genres of folklore, typical images. Peculiarities of the poetics of Ukrainian musical folklore lie in the informational capacity of verbal texts, the emotionality of which is enhanced by music. The poetics of folklore tends towards generalization. Reality is depicted as a historical or everyday background against which the activities of idealized heroes unfold.

РУШІЙНІ СИЛИ ФОРМУВАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПОСТАТІ ІОАННА МАКСИМОВИЧА (1651-1715 РР.)

V. LANIN — 2023-10-20

У статті розглянуто життєвий та творчий шлях видатного українського педагога Іоанна Максимовича. В статті досліджуються рушійні сили, які сприяли розвитку та визначили успіх Іоанна Максимовича як педагога, духовного просвітника, проповідника, місіонера. Проаналізовано його особистість, ідеї та підходи, які він впроваджував. Особлива увага приділяється рушійним силам, що вплинули на формування та розвиток Іоанна Максимовича як педагога, просвітника, духовного та громадського діяча. Серед них: його освітнє середовище, наставники, історичні події того часу тощо. Стаття допомагає краще зрозуміти рушійні сили, що вплинули на формування Іоанна Максимовича як визначної постаті у вітчизняній історії. У статті розглядається проблема аналізу рушійних сил, які сприяли формуванню особистості Іоанна Максимовича.

FEATURES OF FUTURE TEACHER’S ETHNOCULTURAL COMPETENCE FORMATION IN THE CONDITIONS OF MARTIAL LAW

N. SULAIEVA — 2023-10-20

У статті висвітлюються окремі аспекти розвитку етнокультурної компетентності студентів закладів вищої педагогічної освіти під час війни в Україні. Зокрема наголошується, що фундаментом формування здатності майбутнього педагога вільно орієнтуватися у світі значень культури свого етносу, розуміти мову цієї етнокультури і творити цією мовою є оволодіння фундаментальними освітніми компонентами, як то українська мова, історія української державності та національної культури, історія педагогіки, етнопедагогіка тощо. Підкреслюється, що употужненню етнокультурної компетентності майбутнього педагога сприяє отримання студентами закладу вищої педагогічної освіти неформальної мистецької освіти у постійно діючих художньо-творчих колективах національного спрямування та тимчасових об’єднаннях студентів. Акцентується увага на тому, що неформальна мистецько-проствіницька діяльність майбутніх учителів у таких колективах сприяє розвитку у них ментальності, формування їх етнічної моралі, поглиблення етнічної самосвідомості, збагачення етнокультурної компетентності тощо. Вказується, що цінність отримання неформальної освіти в художньо-творчих колективах особливо актуалізується в умовах воєнного стану. Це зумовлено, перш за все, піднесенням національного духу, уведенням значно більшої кількості творів національно спрямованого змісту, а також можливістю залучення до спільної неформальної мистецько-просвітницької діяльності переміщених осіб з тимчасово окупованих територій (студентів інших вишів, дітей дошкільного та шкільного віку, які знайшли приисток в університетах неокупованих територій). У статті наводяться приклади діяльності неформальних художньо-творчих колективів та тимчасових об’єднань Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка, діяльність у яких в умовах війни має позитивний вплив на формування етнокультурної компетентності майбутніх педагогів.

ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ ПРИ ВИКЛАДАННІ ФАРМАКОЛОГІЇ У МЕДИЧНОМУ ЗАКЛАДІ ВИЩОЇ ОСВІТИ

L. PETRENKO — 2023-10-20

В статті наводиться функціональний спектр реалізації компетентнісного підходу у процесі професійної підготовки майбутніх лікарів. Розглянуто фахові компетентності, що набувають здобувачі освіти відповідно до професійного стандарту. Показано, що компетентнісний підхід при вивченні фармакології майбутніми лікарями є підґрунтя для набуття фахових знань, професійних навичок та умінь, способів мислення, поглядів і цінностей, а також інших особистісних якостей, що визначає спроможності майбутнього лікаря успішно провадити професійну діяльність із питань охорони здоров’я населення, а також продуктивно впливає на розвиток подальшої самоосвіти в зазначеній сфері діяльності. Впровадження компетентісного підходу створює передумови для осучаснення освітнього середовища медичного закладу вищої освіти. Дидактичні основи навчання фармакології майбутніх лікарів повинні відповідати сучасному рівню розвитку медичної освіти. Розглядаються функції компетентнісного підходу в освітньому процесі, зокрема концептуально-теоретична, проектно-теоретична, практично-орієнтована та інтеграційна. Представлене авторське розуміння сутності формування професійної компетентності майбутнього лікаря і її структури, що покладено в основу вивчення фармакології у Полтавському державному медичному університеті.

АНАЛІЗ ВІТЧИЗНЯНОГО ТА ЗАРУБІЖНОГО ДОСВІДУ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ У ФАХОВИХ ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ

O. KORNOSENKO — 2023-10-20

У статті здійснено порівняльний аналіз фахової підготовки спортивних кадрів, організаційних умов їх навчання та можливостей працевлаштування випускників закладів фахової освіти України і Словаччини. Виявлено, що фахова освіта надає певну кваліфікацію, знання з певної галузі науки й дозволяє працювати з а професією. З’ясовано, що в Україні майбутні молодші бакалаври фізичної культури і спорту зобов’язані виконати освітню програму профільної середньої освіти, яка інтегрується з освітньо-професійною програмою фахового молодшого бакалавра. Дотичними у професійній підготовці закладів Словаччині є наявність спортивних спеціалізацій, які дозволяють студентам удосконалювати свої рухові й фізичні можливості, продовжувати будувати спортивну кар’єру. Розбіжність виявляється в більшій фаховій зорієнтованості освітніх програм українських закладів передвищої освіти, що дозволяє випускникам отримати диплом державного зразка й здійснювати повноцінну професійну діяльність на посадах: тренер (з виду спорту), інструктор-методист з фізкультурно-оздоровчої та спортивно-масової роботи, інструктор з лікувальної фізичної культури тощо. Мета підготовки в словацьких закладах освіти полягає в поліпшенні фізичного та інтелектуального розвитку і підвищенні спортивних результатів, а також виконанні вимог середньої освіти. Вважаємо українські освітньо-професійні програми більш перспективними й продуктивними у підготовці фахівців фізичної культури і спорту.

ТЕСТУВАННЯ ЯК ЗАСІБ КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ-МЕДИКІВ

I. DONETS — 2023-10-20

Статтю присвячено актуальним проблемам тестування як форми контролю та діагностики знань студентів медиків при організації та реалізації автоматизованої перевірки результатів знань. Розкрито сутність та зміст поняття «тестування» як засобу контролю знань з різних науково-педагогічних позицій. Тестування залишається ефективним засобам організації контролю формування компетенції студентів закладів вищої освіти та дозволяє швидше зрозуміти, як краще працювати зі студентом, допомагає викладачу скорегувати курс навчання, а також є формою контролю та діагностики знань студентів. Цікавість до тестування пояснюється тим, що воно значно підвищує ефективність навчального процесу, оптимально сприяє самостійності роботи кожного студента, а також є одним із засобів індивідуалізації в навчальному процесі.
В Україні, як і в інших країнах світу, останнім часом приділяється багато уваги питанням підвищення якості освіти. Інтелектуальний потенціал суспільства, що безпосередньо визначається якістю освіти, є найважливішим економічного, соціального та медичного розвитку. Значення контролю полягає в тому, що він дозволяє вчасно виявити помилки, щоб потім оперативно виправити їх з мінімальними втратами. Також дуже важливо, щоб основний об'єм контролю здійснювався у вигляді самоконтролю, коли виконавці робіт зацікавлені контролювати самі себе і самі ж можуть усунути виниклі проблеми. Для того, щоб мати можливість оцінити якість освіти при проведенні контролюючих заходів, тобто тестів, необхідно ввести поняття норми або еталону. Норма якості освіти – виявлена і зафіксована документально система вимог до якості освіти, відповідних потребам особи, суспільства, держави. Особливе значення в освітньому процесі належить контролю і оцінюванню знань і умінь студента. Особливої цінності контролюючі заходи набувають тоді, коли вони використовуються не від випадку до випадку, а є системою тривалого безперервного контролю.
Встановлено, що тестування займає певне самостійне місце в загальній системі якості освітнього процесу у вищих навчальних закладах. При його правильній організації і навчанні викладацького складу, тести допомагають здобувачу освіти критично оцінити свої успіхи, дозволяє отримувати інформацію про те, як відбувається оволодіння студентами навчальним матеріалом, які елементи навчального процесу недостатньо ефективні, які заходи, що корегують, слід внести до змісту і форми пізнавальної діяльності здобувачів вищої освіти.

ТЕОРЕТИЧНІ КОНЦЕПТИ МЕТОДИЧНИХ ІННОВАЦІЙ У ЗАКЛАДІ ВИЩОЇ ОСВІТИ

O. KOLESNYK — 2023-10-20

статті комплексно проаналізовано теоретичні концепти методичних інновацій у закладі вищої освіти. Відзначено, що серед цілого спектру педагогічних технологій нами надається перевага саме інтерактивним технологіям. Впровадження даних методик дозволяє провести діагностику і оцінювання отриманих студентами знань, а також контроль теоретичних положень необхідного матеріалу, результатом чого є заповнення інформаційних прогалин знань студентів. Вказано, що дані технології є ефективними як для проведення лекцій, так і практичних занять. Діалогічне спілкування лектора з аудиторією призводить до взаємопорозуміння, взаємодії, спільного вирішення загальних, але вагомих задач для кожного з учасників. Водночас, під час діалогу лектора з майбутніми вчителями, останні вчаться критичному мисленню, вирішенню складних проблем, враховуючи аналіз обставин та наданої інформації. Не менш вагомим є формування альтернативних поглядів, прийняття продуманих рішень, навичок дискутування з лектором або однокурсниками, беручи за основу власне бачення проблеми. Окрема увага приділена контекстному навчанню, що значною мірою сприяє оптимізації навчання. Він базується насамперед на творчому та продуктивному мисленні, діях та спілкуванні студентів, а не виключно на процесах сприйняття чи пам’яті. Контекстне навчання організовано таким чином, що знання, уміння та навички передаються не як об’єкти діяльності студентів, а як засоби вирішення завдань професійної діяльності. Нами з’ясовано, що інтерактивні технології та контекстна стратегія навчання сприяє усвідомленню власної професійної позиції, самоактуалізації майбутнього педагога. Ці технології допомагають нівелювати деякі «проблемні місця» професійної підготовки майбутніх учителів, гарантувати досягнення очікуваних результатів освітнього процесу, підвищення рівня та якості підготовленості випускників.

ФОРМУВАННЯ ВІТАГЕННОГО ПРОФЕСІЙНОГО ДОСВІДУ В МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ ЗАКЛАДІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

L. ZIMAKOVA — 2023-10-20

Статтю присвячено проблемі формування вітагенного професійного досвіду в майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти. В епоху цифровізації суспільства для набуття професійних компетентностей важливо сформувати вітагенний професійний досвід.
Авторами окреслено актуальність вітагенного досвіду взагалі та професійного зокрема. Припущено, що синтезування життєвого досвіду із професійним дозволяє привласнити будь-яку інформацію, зробити її особистісно-орієнтованою на життєві та професійні обставини, а потім актуалізовувати її із довгострокових резервів пам’яті в адекватних виробничих ситуаціях.
Авторами визначено сутність поняття «вітагенний професійний досвід» майбутнього вихователя ЗДО як інтегральну характеристику індивідуально-психологічних властивостей (здатностей) та професійних компетентностей, що легко актуалізуються у виробничих ситуаціях і не потребують додаткових важких зусиль у вирішенні педагогічних задач.
У статті схарактеризовано сучасні педагогічні засоби формування вітагенного професійного досвіду майбутнього вихователя дітей дошкільного віку в умовах закладу вищої освіти.
Автори виділили шляхи формування вітагенного професійного досвіду майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти, а саме: різні види практичної діяльності студентів упродовж усього терміну навчання (різновекторні навчальні та виробничі), проектування вітагенного освітнього простору в ЗВО для студентів спеціальності 012 Дошкільна освіта (створення в ЗВО «Навчально-наукової лабораторії кафедри дошкільної освіти»), практичні методи навчання (моделювання різних видів діяльностей, дидактичні рольові ігри, розробка дидактичних засобів для дітей дошкільного віку за різними освітніми напрямами Базового компоненту дошкільної освіти (лепбуки, сенсорні книги, скрапбукінги, флаєра, постери, буктрейлери, ворктрейлери), укладання конспектів занять та описів ігор тощо).

ТРАНСВЕРСАЛЬНІ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАГІСТРІВ ЯК ВИМОГА СУЧАСНОГО РИНКУ ПРАЦІ

O. KORNOSENKO — 2023-10-20

Актуальність зумовлена потребою з’ясування факторів, які є причиною зміни фахівцями первинного вибору професії, найбільш затребуваних стейкхолдерами умінь та навичок, дослідження змісту й інструментів формування трансверсальних компетентностей у майбутніх магістрів фізичної культури і спорту.
Мета дослідження – здійснити аналіз спеціальної літератури та з’ясувати зміст трансверсальних компетентностей магістрів фізичної культури і спорту необхідних для виконання основних професійних функцій, а також виявити інструменти їх розвитку в умовах університетської освіти. Уточнено сутність поняття «трансверсальність». З точки зору педагогіки це поняття розуміємо як здатність людини застосовувати уміння набуті шляхом отримання формальної, неформальної, інформальної освіти, а також досвіду діяльності в реальних професійних і життєвих ситуаціях, здатність переносити наявні компетентності діючи в непередбачених ситуаціях незалежно від професійної спеціальності. Розроблено кластер трансверсальних компетентностей магістрів фізичної культури і спорту, який містить такі компоненти: функціональний зміст діяльності магістрів фізичної культури і спорту, зокрема управлінської, організаційної, фінансово-господарської, адміністративної, формувальної, методичної; трансверсальні компетентності (етика ділового спілкування та ведення переговорів, комунікабельність, лідерські здібності, здатність працювати в міжнародному контексті, критично і креативно мислити, здатність до командної роботи, навички тайм-менеджменту, уміння активно слухати, здатність приймати відповідальні та креативні рішення, емпатія, емоційний інтелект, здатність працювати в умовах матричного робочого середовища, медіаграмотність, цифрова грамотність) та інструменти їх розвитку (оволодіння змістом компонентів освітньої програми, тренінги, семінари, вебінари, онлайн-курси, курси підвищення кваліфікації, вивчення спеціальної літератури тощо).
З’ясовано, що розвиток трансверсальних компетентностей у майбутніх магістрів фізичної культури і спорту здійснюється через формування загальних компетентностей, пропонованих стандартом цієї спеціальності і неформальні форми освіти. Актуальним залишається питання упровадження форм підготовки, які б дозволяли закріплювати й удосконалювати уміння й навички у ході професійно-практичної діяльності, контролю за станом їх розвитку, підвищення мотивації до отримання інформальної освіти.

ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КУРСУ «ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ БАДМІНТОНУ»

O. MOMOT — 2023-10-20

У статті розкрито зміст і структуру програми навчальної дисципліни «Теорія і методика викладання бадмінтону», відповідно до освітньо-професійної програми підготовки здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за спеціальністю 014 Середня освіта (Фізична культура), яку впроваджено в освітній процес факультету фізичного виховання та спорту Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленко, мета полягає у формуванні у студентів знань щодо вивчення історії, теорії і методики викладання бадмінтону, оволодіння технічними прийомами та тактичними діями гри, набуття необхідних знань, вмінь і навичок для самостійної педагогічної та організаційної роботи в різних ланках фізкультурно-спортивної діяльності.
Зміст матеріалу з навчальної дисципліни «Теорія і методика викладання бадмінтону» включає як практичні заняття, так і теоретичні розділи, направлені на формування фізичної культури здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, заснованого на глибоких знаннях та переконаннях, прагнення до досягнення гармонійної єдності фізичного і духовного в людині, звичці самостійно піклуватися про своє здоров’я і фізичне вдосконалення.
Очікуваними результатами навчання з дисципліни є відтворити термінологію з бадмінтону; знати історію розвитку бадмінтону у світі і в Україні; основні прийоми техніки і тактики гри, методику їх навчання; правила гри; види робочої документації під час проведення змагань, жести судді; назвати загальні положення гри, назви ліній, розміри майданчика; продемонструвати виконання основних технічних прийомів і тактичних дій гри у бадмінтон; застосовувати на практиці основні прийоми техніки і тактики; судити гру, показуючи суддівські жести; оцінювати рівень виконання технічних елементів та тактичних прийомів у бадмінтоні.
Проаналізовано наукові дослідження, які присвячені проблемі розвитку виду спорту – бадмінтон.

ВПРОВАДЖЕННЯ ОКРЕМИХ МЕТОДІВ ПРОБЛЕМНО-ОРІЄНТОВАНОГО НАВЧАННЯ У ПРОЦЕС ВИВЧЕННЯ МЕДИЧНОЇ І БІОЛОГІЧНОЇ ФІЗИКИ

S. SAMOILENKO — 2023-10-20

Вища медична освіта стикається і з новими викликами системи охорони здоров’я, що передбачають, у свою чергу, внесення змін до освітніх програм і бакалаврату, і магістратури. При всьому різноманітті сучасних програм медичних закладів, об’єднує їх зміщення акцентів з традиційних дидактичних методів на проблемно-орієнтовані форми організації освітньої діяльності. Проблемно-орієнтовані методи спрямовані на досягнення цілей навчання через міждисциплінарну взаємодію.
Мета дослідження – вивчити ефективність проблемно-орієнтованого навчання у процес вивчення медичної і біологічної фізики медичного закладу вищої освіти.
У дослідженні взяли участь 70 здобувачів другого рівня вищої освіти Полтавського державного медичного університету під час вивчення дисципліни «Медична і біологічна фізика». Для організації підготовки до практичних занять і для самостійної роботи над окремими темами було розроблено комплекс вправ та запитань, що базувався на принципах проблемно-орієнтованого навчання.
Було розроблено опитувальник із 14 запитань, що мав на меті визначити рівень задоволеності викладання дисципліни та оволодіння ними практично-орієнтованими навичками.
Загалом, користь від використання у навчальному процесі під час вивчення дисципліни практично-орієнтованого матеріалу респонденти оцінили у середньому на 4,6 бали, досвід роботи з практично-орієнтованими матеріалами на заняттях – на 4,8, попередній досвід роботи з практично-орієнтованими матеріалами – 4,1. Студенти відмітили, що заняття з дисципліни були добре організовані та актуальні, сприяли оволодінню практичними навичками (4,9 бали); виявлено, що практичні заняття з медичної і біологічної фізики сприяли розумінню клінічних аспектів дисципліни на 4,5 бали; на інтерес до клінічних дисциплін досвід роботи на практичних заняттях з медичної і біологічної фізики вплинув у середньому на 3,8 бали. За результатами аналізу відритих запитань було виявлено, що найкориснішими студенти вважають, серед іншого, фото- та відео контент.

ІННОВАЦІЙНІ МЕТОДИ ВДОСКОНАЛЕННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ЮРИСТІВ В ПРОЦЕСІ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ

L. GORLOVA — 2023-10-20

Охарактеризовано інтерактивні методи та форми підвищення культури мовлення майбутніх юристів під час професійної підготовки у ВНЗ. До продуктивних форм підвищення мовленнєвої культури спеціалістів належать заняття-диспути, заняття-дослідження, заняття-дискусії, бінарні заняття, які формують комунікативну компетентність студентів, проявляють їх ініціативу, створюють ситуацію довіри, інтелектуальної відкритості та реалізують педагогіку співробітництва. Серед методів підвищення мовленнєвої культури майбутніх юристів чільне місце посідають рольові та ділові ігри, театральні прийоми та драматургічні прийоми, які сприяють не лише підвищенню культури мовлення фахівців юридичної галузі, а й сприяють формуванню мовленнєвої культури спеціалістів правового профілю. Особливу увагу приділено методу проєктів, а саме: уточнено його роль у підвищенні мовленнєвої культури майбутніх юристів, висвітлено етапи реалізації.

ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВИКЛАДАЧА ГЕОГРАФІЧНИХ ДИСЦИПЛІН В УМОВАХ МАГІСТРАТУРИ (З ДОСВІДУ РОБОТИ ПОЛТАВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ В. Г. КОРОЛЕНКА)

A. SHUKANOVA — 2023-10-20

В статті обґрунтовано доцільність, розкрито зміст, проаналізовано методи та досвід формування професійної компетентності майбутнього викладача у процесі вивчення дисципліни «Методика викладання географічних дисциплін у вищій школі» на прикладі підготовки магістрів освітньої програми «Середня освіта (Географія)». У засвоєнні програмного змісту дисципліни провідна роль відводиться виконанню компетентісно-орієнтованих завдань. При проведенні практичних занять доцільним є використання інформаційно-комунікаційних технологій, зокрема цифрових інструментів для розробки інтерактивного навчального контенту (ментальних карт, хмар слів, інфографіки, презентацій) із дотриманням принципу академічної свободи здобувачів у доборі різноманітних додатків та онлайн застосунків. Специфікою вивчення географічних дисциплін є використанням геосервісів, які озброюють викладача новим дидактичним інструментом – інтерактивними картами. Для формування індивідуального стилю викладання використовуються інтерактивні форми навчання (дебати, дискусії, майстер-класи).
Проаналізувавши підходи до розкриття структури професійної компетентності викладача вищої школи, з’ясовано, що у викладачів ЗВО України домінують функції викладання над дослідженням, тому потрібно націлювати студентів, як майбутніх викладачів географічних дисциплін, на самовдосконалення у функціональних напрямках, які прийняті в Європейському освітньому просторі: розвиток профілю науковця через посилення наукової роботи і публікаційної активності, здатність залучати зовнішнє фінансування наукових досліджень, здійснювати популяризацію власних наукових досліджень, володіти навичками самоменеджменту та керівництва дослідницькими проєктами.

ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО ПРОЄКТУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ БЕЗПЕЧНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА УЧАСНИКІВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

N. BELYAEVA — 2023-10-20

У статті розглянуто шляхи підвищення обізнаності майбутніх учителів у питаннях безпечної поведінки учасників освітнього процесу в навчальних закладах та їхньої здатності до прогнозування й вибору адекватних способів дій у разі виникнення небезпечних ситуацій. Встановлено, що здійснення аналізу нормативно-правових актів, дає змогу майбутнім учителям планувати діяльність щодо здійснення якісної освіти, попередження та вчасного внесення коректив у освітню діяльність у випадках виникнення надзвичайних ситуацій. Обґрунтовано, що тематика проведення навчальних занять із професійно-орієнтованих дисципліни (лекції, практичні, індивідуальні, семінарські заняття та консультації), має передбачати опанування студентами знаннями емоційного, психофізіологічного, духовно-морального здоров’я учасників освітнього процесу. Актуалізовано необхідність формування у майбутніх учителів взаємоособистісних почуттів до учнів у поєднанні із набуттям здатності до виконання нормативно-правових вимог щодо власної професійно-педагогічної діяльності. Рекомендовано, під час підготовки майбутніх учителів до створення безпечного освітнього середовища на заняттях із професійно-орієнтованих дисциплін, розглядати питання опанування стресовою тактикою педагогічного впливу на здоров’я дитини, способами створення психо-емоційного комфорту учнів в навчанні, профілактики неврозів, особливостей спілкування з дітьми з нервово-психічними розладами, подолання тривожності дитини, тактики її психолого-педагогічної підтримки, методами та прийомами психолого-педагогічної корекції станів учасників освітнього процесу. Здійснення підготовки майбутніх учителів до організації безпечної життєдіяльності учнів освітніх закладів пов’язується зі створенням мотиваційно-інноваційного освітнього середовища шляхом набуття знань із формування безпечної поведінки учнів засобами педагогічних інновацій (навчання в малих групах, робота в парах та ін.) та інтенсифікації накопичення студентами знань.

CHARACTERISTICS OF DIAGNOSTIC INSTRUMENTARIUM OF THE FORMATION OF NATURAL AND SCIENTIFIC COMPETENCEE OF FUTURE SPECIALISTS IN PHYSICAL THERAPY AND ERGOTHERAP

A. FASTIVETS — 2023-10-20

У статті наведено характеристику критеріїв, показників і рівнів сформованості природничо-наукової компетентності майбутніх фахівців із фізичної терапії й ерготерапії у процесі професійної підготовки у сучасному ЗВО.
Запропоновано низку критеріїв, серед яких: особистісно-мотиваційний, когнітивний, інтеграційно-змістовий, інформаційно-комунікативний, операційно-діяльнісний, здоров’язберігальний і професійно-рефлексивний. Для кожного критерію виокремлено низку показників та рівнів (елементарний, базовий, достатній і творчий) сформованості природничо-наукової компетентності майбутніх фахівців. Особистісно-мотиваційний критерій оцінює сформованість мотивів вивчення природничо-наукових дисциплін, ставлення до них, наявність мотиваційної установки на професійну реабілітаційну діяльність.
Інтеграційно-змістовий критерій спрямований на оцінювання ступеня володіння міжпредметними і транспредметними знаннями в галузі природничо-наукових дисциплін, а також сформованості інтегральних знань про сутність і зміст професійної природничо-наукової діяльності майбутнього фахівця з фізичної терапії й ерготерапії. Операційно-діяльнісний критерій характеризують такі показники, як сформованість умінь і навичок виконання професійних завдань з використанням природничо-наукових знань та здатність до самоосвіти. Інформаційно-комунікативний критерій передбачає оволодіння методами отримання інформації відповідно до гіпотез, розвиток уміння розробляти й використовувати сучасні апаратно-програмні засоби в процесі виконання професійних функцій, створювати масиви емпіричних даних, опрацьовувати різноманітні інформаційні джерела, а також здатність працювати з респондентами і співпрацювати з колегами, здійснюючи професійну діяльність. Здоров’язберігальний критерій застосовується з метою оцінки спрямованості професійної діяльності майбутнього фахівця на дотримання здорового способу життя, збереження й відновлення здоров’я інших людей, наявного рівня володіння здобувачем освіти технологіями здоров’язбереження і формування здоров’язберігального професійного середовища. Професійно-рефлексивний критерій дає змогу оцінити здатність майбутніх фахівців усвідомлювати й визначати рівень та результативність власної природничо-наукової підготовки, здатність до саморегуляції, саморозвитку і самовдосконалення, вміння свідомо контролювати результати своєї діяльності, визначати рівень власного розвитку й динаміку особистісного зростання.

THEORETICAL AND PRACTICAL ANALYSIS OF THE PREPARATION OF PHYSICAL CULTURE BACHELORS FOR INCLUSIVE EDUCATION IN MODERN EDUCATIONAL INSTITUTIONS

Ya. DEMUS — 2023-10-20

Pedagogical training of future specialists is closely related to pedagogical conditions. In order to determine the pedagogical conditions aimed at the preparation of bachelors of physical education for pedagogical activities in the conditions of inclusive education, it is necessary to define the very concept of "pedagogical conditions". In the definition of V.Muravyov, the concept of "conditions" is given a pedagogical orientation. In connection with this, conditions are understood as requirements and recommendations for the organization of pedagogical activity, subject to the general principles of the pedagogical process. The study was based on the definition of Yu.K. Babansky, who defines pedagogical conditions as an environment where the components of the educational process are presented in the best interaction and which enables the teacher to work fruitfully, manage the educational process, and the students to work successfully.