Педагогічні науки

ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ДОПРОФЕСІЙНОЇ ХОРЕОГРАФІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ В УКРАЇНІ У ПЕРІОД 20-х рр. XX СТОЛІТТЯ

T. BLAHOVA — 2022-12-29

У статті розкрито особливості розвитку хореографічної освіти в Україні у допрофесіійних формах організації в період 20-х рр. XX століття. В аспекті суспільно-політичних і культурних детермінант проаналізовано організаційно-педагогічні засади хореографічної підготовки підростаючого покоління у структурі загальної та позашкільної освіти. Уточнено просвітницьке значення феномену допрофесійної танцювальної творчості. Спостережено, що в досліджуваний період дитяче хореографічне аматорство формувалося в освітній та культурно-мистецькій галузях у закладах різного функційного призначення: в загальноосвітніх установах, хореографічних профшколах, мистецьких студіях, дитячих та юнацьких клубах. Поширення елементарних хореографічних знань відбувалося також у масових формах організації дозвілля естетико-виховної спрямованості: концертах, літературно-музичних ранках, вечорах, масових народних святах.
На основі аналізу тогочасної звітної документації освітньої галузі виявлено, що офіційна підтримка шкільної та позашкільної дитячої аматорської хореографії була централізованою, нормативно та методично врегулюваною і підпорядковувалася ідеологічним наративам тогочасного суспільства. В упорядкуванні змісту шкільної рухової підготовки домінував фізкультурний ухил. Пріоритетним напрямом дозвіллєвої хореографічної активності школярів у закладах масової культури визначаємо тяжіння до новостворених масових танцювальних форм радянського походження. Основними принципами масового дитячого хореографічного виконавства були доступність танцювальної лексики, поєднання елементарних природних рухів, стрибків, бігу, простота й художність музичного супроводу. Доведено, що впродовж досліджуваного періоду формування змісту допрофесійної хореографічної підготовки дітей та учнівської молоді передбачало кореляцію ідеологічних і просвітницьких завдань. Масові хореографічні форми інтерпретувалися передовсім як дієвий складник загальної системи класового виховання. Водночас зауважено про невисокий якісний рівень дитячої аматорської хореографії в системі культурно-масової роботи, незважаючи на її популярність у соціумі. Відповідно, актуальною залишалася потреба в удосконаленні допрофесійної танцювальної творчості в різних формах організації.

ГЕНЕЗИС РОЗВИТКУ БІБЛІОТЕК В УКРАЇНІ В ХХ СТ.: ІСТОРИЧНІ ТА СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ ЧИННИКИ ЇХ ДІЯЛЬНОСТІ

L. PETRENKO — 2022-12-29

Досліджено історичні чинники розвитку бібліотек у ХХ столітті. Проаналізовано політичний вплив на організацію роботи бібліотек в існуючих соціально-політичних умовах. Висвітлено суспільне значення впливу роботи бібліотек на виховання молоді. Схарактеризовано роль бібліотек у поширенні грамотності населення, виробленні навиків читання, підвищення рівня свідомості та політичної культури активних громадян, особливо нижчих прошарків населення. Представлено роль бібліотек у культурно-освітній роботі в Україні в ХХ столітті. Проаналізовано зміну форм і методів роботи бібліотек у роки незалежності України.

ПЕДАГОГІЧНІ ПОГЛЯДИ К. Д. УШИНСЬКОГО НА РОЛЬ СІМЕЙНОГО ВИХОВАННЯ У ФОРМУВАННІ ОСОБИСТОСТІ

I. KRAVCHENKO — 2022-12-29

У статті розкриваються педагогічні погляди К. Д. Ушинського на роль і значення сімейного виховання на формування особистості. З’ясовано, що у формуванні майбутньої особистості сімейне виховання посідає одне з найважливіших місць. Підтверджено, що головним завданням сімейного виховання є підготовка дітей до життя в сучасних умовах, формування повноцінного громадянина суспільства. Проаналізовано основні педагогічні праці К. Д. Ушинського в питаннях сімейного виховання дитини. Зазначено, що, основи виховання закладаються сім’єю у ранньому дитинстві, досвід благополучного дитинства неодмінно добре впливає на подальше життя людини. Сімейне виховання педагог вважав громадянським обов’язком кожного члена суспільства. К. Д. Ушинський наголошував, що поняття вихованої людини складається з головних напрямів виховної взаємодії, а саме: національного виховання, розумового виховання, естетичного виховання, морального, трудового, фізичного та ін. Розкрито основні напрями виховання як єдину нероздільну цілісність, у гармонії родинно-шкільного впливу на вихованця.

ПЕДАГОГІЧНА ШКОЛА О.К НАТАЛЕВИЧ У СПОГАДАХ ЇЇ УЧНІВ ТА АРХІВНИХ СПРАВАХ

I. TSEBRIY — 2022-12-29

Матеріали статті знайомлять із визначною особистістю в мистецькій педагогіці Полтавщини середини ХХ століття – Оленою Костянтинівною Наталевич, чия викладацька школа була відома далеко за межами України. Автори статті ставлять перед собою мету відтворити портрет О.К. Наталевич – педагога, наставника, музиканта, концертмейстера – за спогадами її учнів та архівними справами, показати спадковість поколінь школи Олени Костянтинівни в Україні та на європейських теренах, зробити акцент на її моральних і людських якостях, на згуртованості класу її студентів, їхньої любові до свого викладача. Матеріали статті містять архівні справи Полтавського коледжу мистецтв, а також матеріали двох Міжнародних мистецьких читань, присвячених пам’яті О.К. Наталевич, її 95-літньому та 100-літньому ювілеям.

ПРОСВІТНИЦЬКА ТА ВИХОВНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПУБЛІЧНИХ БІБЛІОТЕК У НЕЗАЛЕЖНІЙ УКРАЇНІ (1990-ті РОКИ)

M. POLYAKOVA-LAGODA — 2022-12-29

У статті здійснено ретроспективний аналіз просвітницької та виховної діяльності публічних бібліотек України в 1990-ті роки ХХ століття на тлі проблем і цінностей, розвитку та пріоритетів тогочасного суспільства. Вивчено зміни у бібліотечному законодавстві, видах і типах бібліотек, у змісті та структурі їхньої діяльності, процеси створення ряду національних бібліотек, розбудови в останнє десятиліття ХХ ст. сучасної бібліотечної системи України, започаткування активного формування електронних бібліотек та ресурсів. В рамках тогочасного реформування суспільно-політичного життя країни розкрито особливості стимулювання інтересу читачів до національної культури та соціально-політичного життя, започаткування видання підручників та навчальних посібників з бібліотечної справи, інтеграції традиційних бібліотечних технологій зі створенням нових інформаційних моделей розвитку суспільства, використання Інтернет-технологій в бібліотечній справі. Здійснено аналіз основних напрямів дослідження історії бібліотечної справи та бібліотек в контексті соціокультурного розвитку України ХХ ст., серед яких відбувалось вивчення історії публічних бібліотек різних культурних осередків, товариств, просвітницьких установ. Серед форм організації просвітницької та виховної діяльності публічних бібліотек на рубежі 2000-х років виділено: артвиставки, літературні вітальні, презентації книг, читацькі конференції. До методів просвітницької та виховної діяльності публічних бібліотек 1990-х років віднесено: бібліотечні диспути, використання бібліотечних плакатів, читання вголос, літературні вікторини, рольові та інтелектуальні ігри, суди з елементами театралізації літературних творів, обговорення книг, сімейне читання та ін. Доведено, що в розвитку просвітницької та виховної діяльності публічних бібліотек України кінця ХХ століття головними характеристиками були, з одного боку, докорінна трансформаційна перебудова бібліотечної справи на засадах відродженням національних ідей просвітництва та виховання в незалежній Україні, а з іншого, стагнація бібліотечної справи в цей історичний період, викликана економічною кризою в країні, зростанням цін та інфляцією.

ПРОФЕСІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ВИКЛАДАЧА ВИЩОЇ ШКОЛИ ЯК ЧИННИК ІННОВАЦІЙНИХ ЗМІН В ОСВІТІ

L. SEMENOVSKA — 2022-12-29

У статті подано теоретико-методологічний аналіз проблеми формування професійної компетентності викладача вищої школи. На основі опрацювання наукових досліджень українських (І. Коцан, В. Луговий, Л. Тимчук) та зарубіжних (Л. Вітковський, Б. Гетто) учених схарактеризовано новітні тенденції розвитку й сучасні вимоги до професійної компетентності викладача як стратегічного чинника реалізації інноваційних змін в освіті.

ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КУРСУ «ПЕДАГОГІКА ФІЗКУЛЬТУРНО-СПОРТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ»

O. MOMOT — 2022-12-29

У статті розкрито зміст і структуру програми навчальної дисципліни «Педагогіка фізкультурно-спортивної діяльності», відповідно до освітньо-професійної програми підготовки здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти за спеціальністю 014 Середня освіта (Фізична культура), яку впроваджено в освітній процес факультету фізичного виховання Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленко, мета полягаэ в формуванні у студентів системи знань та професійно-педагогічних навичок, необхідних для організаторської, методичної та виховної роботи з питань фізичного та спортивного виховання.
Очікуваними результатами навчання з дисципліни є: назвати теоретичні основи процесу фізичного і спортивного виховання дітей різного віку і статі, теоретико-методичні основи фізичного виховання в освітніх інституціях різного типу, закономірності фізичного розвитку дітей різного віку і статі; творчо застосовувати отримані знання з теорії фізичного і спортивного виховання при вирішенні педагогічних, навчально-вихованих, науково-методичних завдань з урахуванням вікових і індивідуальних відмінностей дітей; оцінювати і аналізувати рівень фізичного розвитку і фізичної підготовленості дітей різного віку до певного виду спорту; планувати, організовувати і здійснювати роботу з фізичного і спортивного виховання дітей різного віку і статі; формувати у дітей систему знань, умінь і свідому потребу в систематичних заняттях фізичною культурою і спортом та в здоровому способі життя.
Проаналізовано наукові дослідження, які присвячені проблемі професійно-педагогічної підготовки учителя фізичної культури.

ДИДАКТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ СПОРТИВНОЇ ОСВІТНЬОЇ РОБОТОТЕХНІКИ

Yu. MATVIIENKO — 2022-12-29

У статті розглянуто дидактичний потенціал та особливості впливу на формування особистості учня засобами спортивної освітньої робототехніки. З’ясовано, що в сучасних умовах реформування освітньої галузі в напрямку впровадження STEAM-технологій освітня робототехніка є тим інструментом, який полегшує та робить більш ефективним процес формування компетенцій ХХІ століття в учнів вітчизняних закладів загальної середньої освіти.
У статті здійснено короткий аналіз вітчизняного та закордонного досвіду впровадження освітньої робототехніки у освітній процес та міру його впливу на формування особистості учнів та їх готовність до подальшого опанування STEM-професіями. З’ясовано, що в Україні бракує науково-педагогічних досліджень, які б описували дидактичний потенціал впровадження освітньої робототехніки в навчальний процес закладів загальної середньої освіти.

НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ТЕХНОЛОГІЙ МИСТЕЦЬКИМ ОСОБЛИВОСТЯМ ПРОВЕДЕННЯ МАЙСТЕР-КЛАСУ З ВИГОТОВЛЕННЯ ВУЗЛОВОЇ ЛЯЛЬКИ

N. SVYRYDIUK — 2022-12-29

Розглядаються питання мистецьких особливостей, традицій виготовлення вузлової ляльки, потенціал національно-патріотичного та естетичного виховання учнівської молоді засобами народного мистецтва. Підкреслено важливість засвоєння техніки виготовлення народної ляльки для майбутніх учителів технологій, яка широко може використовуватися у практичній педагогічній діяльності як на заняттях з технологій, так і в позаурочній навчальній діяльності з учнями початкової та базової нової української школи, зокрема під час проведення майстер-класів. Зосереджено увагу на необхідності опанування знаннями про етнографічні дослідження створення народної ляльки з різних матеріалів та регіональні особливості формотворення та оздоблення іграшки для якісної та ефективного проведення майстер-класу з вузлової ляльки, досягнення виховної, розвиваючої мети та практично діяльнісного значення такого формату занять з технологій.
В дослідженні виділено структуру організації та підготовки до проведення майстер-класу з вузлової ляльки у закладах загальної середньої освіти. На етапі підготовки необхідно здійснити підбір та тематичне оформлення приміщення для майстер-класу, продумати структуру міні-лекції автора, підготувати мультимедійну презентацію, підібрати ілюстративний та наочний матеріал, організувати виставку творчих робіт автора майстер-класу, обрати та підготувати необхідні матеріали для виготовлення ляльки учасниками майстер-класу. Продумати особливості заключного етапу майстер-класу (афішування та рефлексію). В роботі детально описано технологічні етапи виготовлення ляльки: формування голови – вузлика, викладення хреста з ниток, формування антропоморфної фігури, оздоблення – «одягання» ляльки.
Обґрунтовано важливість вивчення традицій народного мистецтва у закладах вищої школи шляхом проведення майстер-класів з вузлової ляльки. Аналізуються мистецькі особливості вузлової ляльки та проведення майстер класів. Підкреслено важливість упровадження інноваційних технологій під час проведення майстер-класів з вузлової ляльки в закладах вищої освіти.

ЕТАПИ ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ У МАГІСТРІВ СПЕЦІАЛЬНОСТІ 013 ПОЧАТКОВА ОСВІТА

I. LAPSHYNA — 2022-12-29

Стаття присвячена питанню організації послідовного системного формування навичок інформаційної безпеки у магістрів спеціальності 013 Початкова освіта в умовах інформаційно-психологічних диверсійі глобальної соціальної нестабільності. Увага акцентується на виробленні у майбутніх вчителів початкових класів закладів загальної середньої освітиметодологічних підходів супроводу діяльності молодших школярів в мережі Інтернет.

УПРОВАДЖЕННЯ СУЧАСНИХ ЦИФРОВИХ ОСВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПІДГОТОВКУ ВЧИТЕЛІВ-МАТЕМАТИКІВ

O. MOSKALENKO — 2022-12-29

У статті розглядаються сучасні новітні технології навчання при підготовці вчителів-математиків в умовах цифровізації освіти. Акцент робиться на моделях новітніх дидактичних технологій у поєднанні з цифровими під час підготовки вчителів-математиків у закладах вищої освіти: інструктивне дистанційне навчання, ресурсно-орієнтоване навчання, інноваційно-проєктне навчання з використанням цифрових інструментів, онлайн-навчання у співробітництві, навчання за допомогою онлайн-тренінгів, контроль знань за допомогою цифрового портфоліо.

ДИДАКТИЧНА МОДЕЛЬ ВИКЛАДАННЯ КЛАСИЧНОГО ТАНЦЮ У ФАХОВІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ХОРЕОГРАФІЇ

O. TARANTSEVA — 2022-12-29

У статті авторка розкриває актуальність проблеми викладання класичного танцю у фаховій підготовці майбутніх учителів хореографії. Визначено сукупність дидактичних умов викладання класичного танцю у системі фахової підготовки майбутніх учителів хореографії: посилення пізнавального інтересу студентів-хореографів до класичного танцю;візуалізація методик викладання класичного танцю у системі фахової підготовки майбутніх учителів хореографії; створення сучасного навчально-методичного забезпечення для самостійної роботи майбутніх учителів хореографії. Розроблено дидактичну модель викладання класичного танцю у фаховій підготовці майбутніх учителів хореографії, котра презентована сукупністю трьох блоків (методологічно-цільовий, змістово-технологічний та контрольно-оцінювальний).

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ФАХІВЦЯ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

O. SOHOKON — 2022-12-29

У статті проаналізовано професійну підготовку майбутніх фахівців фізичної культури, яким необхідно засвоїти педагогічні, здоров’яформувальні, здоров’язбережувальні технології для науково обґрунтованого та оздоровчого забезпечення навчально-виховного процесу. В умовах сучасної антропоцентричної парадигми освіти здобувачі вищої освіти повинні зробити навчальний процес здоров’язбережувальним, оволодіти професійною здоров’язбережувальною компетентністю, що проявляється в усвідомленні важливості здоров’я, сприянні збереженню та зміцненню здоров’я учнів, в уміннях фахівця фізичної культури використовувати здоров’язбережувальні технології в освітній системі, здатності організувати й регулювати здоров’язбережувальну діяльність в навчальному закладі.
В данному дослідженні розроблені критерії оцінювання здоров’язбережувальної компетентності фахівця фізичної культури. Ми запропонували визначення здоров’язбережувальної компетентності, яка розглядається, як інтегральна, динамічна риса особистості, що має складну системну організацію та характеризується здатністю організовувати свою здоров’язбережувальну діяльність, таким чином, щоб протидіяти впливам, поглядам і переконанням, що суперечать внутрішнім установкам, вміти адекватно оцінювати свою професійну діяльність та поведінку учнів, реалізовувати власні здоров’язбережувальні позиції, виходячи з особисто усвідомлених моральних норм і принципів.
У статті нами визначені та проаналізовані взаємопов’язані компоненти здоров’язбережувальної компетентності: мотиваційний, когнітивний, діяльнісний, інформаційний, технологічний та рефлексивний, які забезпечать готовність майбутнього фахівця фізичної культури до збереження і зміцнення здоров’я учнів, а головне визначать оптимальні прийоми, форми та методи здоров’язбережувальної діяльності.
Досвід спостереження за навчальною діяльністю студентів Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка свідчить, що найкращими методами отримання педагогічних даних за цими компонентами виступають: а) результати вирішення спеціально поставлених валеологічних завдань; б) вміння аналізувати та давати самооцінку процесу і результатам діяльності; в) відсутність напруженості при виконанні типових для майбутнього учителя фізичної культури завдань: манера, стиль, що пов’язані з потребою в підвищеній зосередженості, напрузі, затраті енергії та часу.
Ми рекомендуємо використовувати різні підходи до здоров’язбереження: дидактичний, подієвий, проблемний та індивідуальний, які допоможуть створити здоров'язбережувальне середовище в навчальних закладах; сформують навички здорового способу життя; покращать фізкультурно-оздоровчу роботу; здійснять моніторинг і динамічне спостереження за станом здоров’я дітей тощо.
Нами визначені показники здоров’язбережувальної компетентності майбутнього фахівця, що являють собою процес становлення здоров’язбережувальної особистості, формування професійних компетенцій, які є передумовою успішної майбутньої професійної діяльності у сучасних умовах.
Її змістовою основою має стати особистісно-зорієнтоване навчання та компетентнісна освітня парадигма розвитку майбутніх професіоналів. Цей процес вимагає модернізації української професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів фізичної культури до європейської системи підготовки зазначених фахівців.

ОСОБЛИВОСТІ ЗАКОРДОННОГО ДОСВІДУ ОРГАНІЗАЦІЇ ІНКЛЮЗИВНОГО СПОРТУ ДЛЯ ЛЮДЕЙ З ІНВАЛІДНІСТЮ

Ya. DEMUS — 2022-12-29

У статті розглянуто еволюцію ціннісних орієнтацій соціуму та організація реабілітаційної роботи щодо людей з інвалідністю.

СПЕЦИФІКА ОСОБИСТІСНО ОРІЄНТОВАНОГО НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНИМ МОВАМ

O. PAVLENKO — 2022-12-29

Висвітлено теоретичні засади використання особистісно-орієнтованого підходу в навчанні. Виділено ряд показників, що характеризують навчання за таким підходом: настанова щодо учня; мета; контакт при взаємодії; засоби; процес; результат. Проаналізовано джерела формування цього підходу, схарактеризовано концепцію, виокремлено ключові принципи застосування особистісно-орієнтованого підходу.

THE TRAINING SYSTEM OF A FOOTBALL COACH-LECTURER (HISTORICAL ASPECT)

O. SVIERTNIEV — 2022-12-29

The article focuses on historical background of the origin and development of a football coach-lecturer training system. It was logically ascertained that the system reveals to have durable timeline up from the end of the XIX c. until nowadays. All the crucial stages of the successful implementation of football into the educational system of Ukraine were deeply clarified.
Actually, the profound interest in football as powerful means of physical education has been exposed in Western Ukraine since 1890. He was Oleksii Butovskyi, a head of training courses for physical education specialists in Cadet corps, who explored British football content and game instructions firstly in the domestic practice of physical education. The football training programme for pupils of 5–8 grades was initiated by Uzhhorod gymnasium gymnastics teacher I. Medretskyi, while E. Tsenar and H. Yordan as professors at Lviv teacher’s gymnasium presented the first programme of the football implementation in gymnasiums.
The fact that training courses, produced and adopted in 1896 by Petr Lesgaft (Lesgaft Courses), became higher educational institution to master leaders and organizers in physical education was under in-depth analysis. It was also pointed out that foundation of the physical education faculties (PEF) within pedagogical institutions of higher education manifested a significant stage to solve the problem of training scientific-pedagogical staff. They actually started a regular training of physical education teachers as well as coaches-lecturers for educational institutions. The role of public organizations in training football coaches-lecturers under the up-to-date terms was thoroughly examined.

КОНСТАТУВАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ АКСІОЛОГІЧНИХ ЗАСАД ПІДГОТОВКИ МАГІСТРІВ ГУМАНІТАРНОЇ ГАЛУЗІ В УНІВЕРСИТЕТАХ

R. VINNYCHUK — 2022-12-29

У статті з урахуванням результатів методолого-теоретичного обґрунтування наукових основ фахової підготовки проведено системний аналіз даних констатувальної експериментальної роботи з дослідження аксіологічних засад освітнього процесу для розроблення цільового й технологічного блоків контекстно-професійної моделі підготовки майбутніх магістрів (культурологів, істориків, релігієзнавців, філологів, філософів).
До завдань констатувального дослідження віднесено: 1) з’ясувати, як респонденти розуміють сутність системи підготовки магістрів на аксіологічних засадах; 2) виявити та систематизувати провідні, на думку магістрантів, групи цінностей і ціннісних установок; 3) визначити можливі варіанти перспективного вдосконалення змісту, технологій і методів підготовки фахівців на аксіологічних засадах.
Методи констатувального дослідження: анкетування (частотний аналіз відповідей); контент-аналіз ЕСЕ; експертні оцінки; комп’ютерне квантифікування; спостереження; кількісне та якісне відображення даних; ранжування; поетапна статистична обробка.
На підставі теоретичного пошуку, експериментального обстеження та узагальнення матеріалів у перспективі дослідження визначено розроблення аксіологічних засад контекстно-професійної моделі підготовки майбутніх магістрів гуманітарної галузі; проаналізовано, що освітнє середовище підготовки має бути засноване на принципах аксіології та відкритого навчання: опори на інформаційні технології; проєктування сучасного змісту освіти; розроблення інноваційних методик формування й розвитку ціннісного компоненту професійних компетентностей; вирішення завдань вимірювання якості освіти; зміни традиційної ролі викладача як транслятора знань і освоєння ним ролі наставника, старшого колеги, консультанта, наукового керівника.

ВПЛИВ СУЧАСНИХ РОЗВИВАЛЬНИХ ІГОР НА ФОРМУВАННЯ ІГРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

N. KOVALEVSKA — 2022-12-29

У статті розкрито особливості формування ігрової компетентності у дітей дошкільного віку. Проаналізовано погляди сучасних дослідників на проблему організації ігрової діяльності в закладі дошкільної освіти. Автором вказано на особливості впровадження розвивальних ігор у освітній процес сучасного ЗДО. Вказано на характерні особливості розвивальних ігор та їх місце серед інших видів ігор, що використовуються у роботі з дошкільниками. Здійснено експериментальне дослідження, що підтвердило припущення автора щодо ефективності розвивальних ігор у процесі формування ігрової компетентності.

ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ВИХОВАТЕЛІВ ЗАКЛАДІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

O. VASHAK — 2022-12-29

Сучасні реформи, які відбуваються в освіті, вимагають нових підходів до організації освітнього простору у дошкільних закладах. Наразі приділяється велика увага системі оздоровчої роботи педагогів. Виховання у дітей дошкільного віку відповідального ставлення до власного здоров’я, як найголовнішої цінності людини, повинно здійснюватися у процесі здоров’язбережувальної діяльності вихователів. Реалізація цих завдань, передбачає впровадження у систему роботи зі збереження і зміцнення здоров’я дітей дошкільного віку сучасних оздоровчих технологій. Головним принципом цих технологій є профілактика захворювань, що є вкрай важливим для дитячого організму який досить швидко розвивається. На нашу думку, оздоровчі технології сприятимуть формуванню у дошкільників уявлень про здоров’я, ціннісного ставлення до навколишнього середовища, мотивації до здорового способу життя. Різноманітність оздоровчих технологій дасть можливість педагогам удосконалювати у подальшому здоров’язбережувальну діяльність у закладах дошкільної освіти.

ПЕРСПЕКТИВНІ НАПРЯМИ ПІДНЕСЕННЯ ЯКОСТІ ШКІЛЬНОЇ МАТЕМАТИЧНОЇ ОСВІТИ

M. LUTFULLIN — 2022-12-29

Представлено фактичний матеріал про суттєві недоліки у стані шкільної математичної освіти в Україні, Болгарії, Біларусі, Латвії, Польщі та Угорщині: зниження рівня навчальних досягнень учнів, утрату бажання вивчати математику, падіння престижу математичної освіти і математичних професій у суспільній свідомості та ін. Констатовано зниження уваги українських науковців до проблем попередження і усунення неуспішності навчання школярів, завуальованої вживанням терміна “початковий рівень навчальних досягнень”. Розкрито несумісність аномальної перевантаженості навчальних програм і підручників із принципом доступності навчання та наслідки цієї аномалії: втрату учнями бажання навчатись, неуспішність навчання, підміна свідомого засвоєння навчального матеріалу його заучуванням, загрозливо високий рівень захворюваності учнів. Проаналізовано унікальний досвід викладачів математики минулих поколінь (П. Долгушин, П. Ларичев, Г. Гусарська) і сьогодення (С. Логачевська, О. Плисюк) щодо практичної реалізації нормованого навчання, звільненого від перевантажень учнів. Встановлено високу освітню і розвивальну ефективність внутрішньої (в одному класі) диференціації навчання учнів з високим, середнім і низьким рівнем навчальних досягнень та її обумовленість глибоким опрацюванням навчального матеріалу з метою адаптації до будь-якого рівня навчальних досягнень учнів. Обґрунтовано висновок про те, що упровадження в масову шкільну практику внутрішньої диференціації навчання уможливлює реалізацію перспективних напрямів піднесення якості математичної освіти: звільнення учнів від навчальних перевантажень, усунення прогалин у знаннях і уміннях, засвоєння умінь і навичок самостійної роботи, розвиток мислення та інтересу до вивчення математики, підвищення рівня навчальних досягнень.

ЗАГАЛЬНОПЕДАГОГІЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ПІЗНАВАЛЬНОГО ІНТЕРЕСУ УЧНІВ 5-6 КЛАСІВ ПРИ ВИВЧЕННІ ТЕХНОЛОГІЙ ОБРОБКИ КОНСТРУКЦІЙНИХ МАТЕРІАЛІВ

V. TYTARENKO — 2022-12-29

В статті розглянуто загально педагогічні аспекти формування пізнавального інтересу учнів 5-6 класів при вивченні технологій обробки конструкційних матеріалів. Визначено, що відповідно освітні технології, що використовуються у процесі навчання учнів 5-6 класів технології обробки конструкційних матеріалів, повинні бути орієнтовані на різні рівні обґрунтованості, узагальненості, абстрактності знань, бути спрямовані на розвиток різних видів проєктно-технологічної діяльності учнів з різними основними типами мислення та із різною спрямованістю інтересів. Зазначено, що основною умовою формування пізнавальної активності є активне самостійне розв'язання учнями пізнавальних завдань. Обґрунтовано роль пізнавальних умінь у процесі освоєння технологій обробки конструкційних матеріалів у 5-6 класі, що має велике значення, їх формування є одним із важливих завдань технологічної освіти, оскільки на цій основі відбувається розвиток і удосконалення пізнавальних можливостей учнів, їх компетентності, розкривається їхня індивідуальність.

ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ ДО ФОРМУВАННЯ ДУХОВНО-МОРАЛЬНИХ ЦІННОСТЕЙ У ДОШКІЛЬНИКІВ В УМОВАХ ВІЙНИ

N. MANZHELIY — 2022-12-29

У статті розкрита проблема підготовки майбутніх вихователів до роботи з дітьми, які постраждали внаслідок бойових дій на території України. Підтверджена думка відомих учених про те, що сучасний фахівець дошкільної освіти в першу чергу сам повинен бути духовно-морально сформований, усвідомлювати глибокий зміст понять: любов, милосердя, доброта, чуйність, послух, чемність, взаємодопомога, вдячність, пошана, адже діти, а особливо ті, що постраждали від війни і яким потрібна педагогічна підтримка, беруть свою духовну силу і поживу саме від своїх наставників. Наголошено на важливості якісної підготовки майбутнього вихователя до роботи з категорією таких дітей.
Відповідно до «Кодексу цінностей сучасного українського виховання і розвитку» О. Вишневського, представлена реалізація підготовки сучасних фахівців дошкільної освіти до формування та відновлення духовно-моральних цінностей у дітей, постраждалих внаслідок воєнних дій. Зроблено висновок про те, що лише в комплексному поєднанні вивчення навчальних дисциплін здійснюється накопичення теоретичного багажу знань і вмінь організації та проведення різних форм практичної діяльності з дітьми по формуванню та відновленню у них духовно-моральних цінностей.

МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ МОРАЛЬНО-ВОЛЬОВИХ ЯКОСТЕЙ УЧНІВ ЗАСОБАМИ СПОРТИВНИХ ІГОР

Yu. ZAITSEVA — 2022-12-29

У статті теоретично обґрунтовано модель формування морально-вольових якостей учнів засобами спортивних ігор з використанням комплексу педагогічних умов, що базувалась на системному та діяльнісному підході, з використанням загальнодидактичних принципів навчання і принципів застосування засобів фізичної культури, у формі навчально-тренувальних занять та змагань з волейболу під керівництвом тренера, з урахуванням вікових особливостей, фізичного та індивідуального розвитку учнів.
Модель розглянуто як сукупність цільового, організаційно-змістовного, процесуального та діагностичного блоків, взаємопов'язаних між собою, що дозволяють організовувати і здійснювати акцентовану й цілеспрямовану роботу тренерів і самих спортсменів.